У Росії відмовилися від "татарського ярма" і "Жовтневої революції"

Розробники концепції єдиного підручника історії Росії відмовилися від термінів "татаро-монгольське іго" і "Велика Жовтнева соціалістична революція".

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Немає терміну "татаро-монгольське іго", - пояснив академік Російської академії наук Алєксандр Чубар'ян на засіданні ради Російського історичного товариства. - Етнічний момент пішов, і є "ярмо Золотої Орди".

За словами академіка, в ході роботи над концепцією у нього склалося враження, що всі питання російської історії зводяться до того, було татаро-монгольське ярмо чи не було - на цю тему прийшли сотні листів.

Також російські історики "під тиском громадськості" залишили в концепції підручника згадку про Жовтневу революцію [восени 1917 року, коли партія більшовиків під керівництвом Леніна повалила республіканську владу - ІП].

Однак історики відмовилися визнати більшовицьку революцію "великою" і "соціалістичною", визначивши її як "етап Великої російської революції", повідомив заступник директора Інституту російської історії РАН Сєрґєй Журавльов.

"Є Велика французька революція, а в нас є Велика російська революція 1917 року, - пояснив історик. - І вона пройшла у своєму розвитку кілька етапів: події в лютому [перетворення імперії на республіку - ІП], події в жовтні [більшовицький переворот - ІП] і громадянська війна як продовження революції" , - пояснив історик.

Віце-спікер Держдуми РФ Людміла Швецова додала, що в концепції єдиного підручника історії не вистачає пафосу: "на погляд батьківської спільноти, розмитий героїзм".

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.