Польський Інститут національної пам'яті проігнорує Рік Польщі в Росії

Інститут національної пам'яті Польщі не візьме участі в заходах, які проводяться з нагоди року Росії в Польщі і Польщі в Росії.

Про це повідомляє Польське Радіо.

На думку ІНП, змінилася "сама концепція подій" в рамках російсько-польського року.

"Рішення [не брати участі в заходах] було прийнято ще 5 березня", - зазначив керівник канцелярії президента ІНП Кшиштоф Персак.

За словами представників ІНП Польщі, у світлі подій в Україні не можна робити вигляд, нібито нічого не трапилося, особливо у сфері історичної пам'яті.

"[Історичні] аналогії щодо анексії Криму і подальших агресивних дій Росії виникають одразу", - зазначив Персак.

За його словами, Інститут національної пам'яті Польщі вже навіть підготував програму заходів - серед них історичні вистави та спільні публікації авторів з обох країн. Але в нинішній ситуації ІНП не братиме участі в жодних заходах, наголосив керівник канцелярії.

Тим часом в МЗС Польщі повідомили, що планується до мінімуму урізати політичну частину заходів, зберігши натомість культурну складову і взаємодію на громадському рівні - щоб сприяти "діалогу між пересічними поляками та росіянами".

Низка заходів в рамках Року Польщі в Росії і Року Росії в Польщі має відбутися у 2015 році.

"Інститут національної пам'яті - Комісія з розслідування злочинів проти польського народу" - науково-дослідний інститут у Польщі з функціями слідства і обвинувачення. Створений у 1998 році, підпорядковується польському парламенту.

Завдання ІНП - збереження і каталогізація документів спецслужб соціалістичної Польщі, розслідування нацистських і комуністичних злочинів, просвітницька діяльність [на історичному полі].

ІНП складається з чотирьох підрозділів - освітнього, архівного, люстраційного і слідчого. Часові рамки, в межах яких працює інститут - з 1939-го по 1989 рік включно. Штат (разом із регіональними філіями) - 2000 людей.

Дивіться також:

Інститут нацпам'яті Польщі видав комікси про убивство нациста. СКАН

Президент ІНП: "Зібрано 123 томи матеріалів про злочини проти поляків"

Третина поляків прощає українців за історичні образи. Соціологія літа 2013 року

Патріарх РПЦ: "Визволення від Польщі - те саме, що від Гітлера"

ІНП змусив прибрати з польського ефіру рекламу з Леніним. ВІДЕО

Російські фани обурили поляків "історичним плакатом". ФОТО

РПЦ і польський Костел підписали заяву про примирення

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.