Діяльність РФ у Криму - спадщина тоталітаризму

Низка колишніх членів КГБ сьогодні "займають прибуткові позиції, через те зрозуміло, що вони прагнуть повернутись до часів своєї гарної молодості, цього однак Захід не побачив".

Про це заявляє фінська письменниця Софі Оксанен – учасниця празької міжнародної конференції "Спадщина тоталітарізму сьогодні", повідомляє Радіо Свобода.
 
Виступ письменниці був присвячений спадщині тоталітарного режиму в країнах колишнього радянського блоку, зокрема, письменниця торкнулась ситуації в Україні. Захід "проспав", ситуацію в Криму можна було передбачити набагато раніше, "західні  країни не хотіли бачити, що там діється", наголосила Оксанен.
 
На конференції її учасники обговорюють проблеми збереження національної пам’яті, необхідності вивчення злочинів тоталітарних режимів.

Зокрема Мілуше Горска – заступник голови Сенату (вищої палати чеського парламенту) наголосила на необхідності "утримувати в пам’яті часи, коли свобода ще не була очевидною річчю, і через 25 років від падіння "залізної завіси" треба звернути увагу на ті країни, де спадщина тоталітаризму все ще "становить реальну загрозу".
 
Серед учасників празької конференції – колишній президент Литви Вітаутас Ландсберґіс, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, російський дисидент Олександр Подрабінек, польський дослідник з  Інституту національної пам’яті Кшиштоф  Персак, голова чеської Конфедерації політичних в’язнів Надєжда Кавалірова, а також низка політиків, учених, дисидентів з Німеччини, Швеції, США, Румунії Угорщини, Словаччини, Австрії, Естонії.

"Суть українського уроку в тому, що тоталітаризм не зникає безслідно, він може підняти голову і взяти реванш, — цитує В’ятровича прес-служба ЦДВР. — Двадцять три роки незалежності продемонстрували — неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів".
 
У програмі конференції — демонстрація стрічки польського режисера Анджея Вайди "Катинь" і литовський фільм "Радянська історія".
 
Лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву вручили нагороду Платформи європейської пам’яті та сумління за особистий внесок та невтомні зусилля у захисті прав людини та фундаментальних демократичних цінностей та свобод у добу тоталітарного Радянського союзу й у часи незалежної України. 

Дводенну міжнародну конференцію в Празі "Спадщина тоталітаризму сьогодні" організувала Платформа європейської пам’яті та сумління під патронатом заступника голови Сенату парламенту Чехії Мілуше Горської у співпраці з Міжнародним Вишеградським фондом, чеським Інститутом з вивчення тоталітарних режимів під егідою Міністерства культури Чехії.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. Наразі ПЄПС об’єднує 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Євросоюзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

Від України учасниками ПЄПС є Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.