У Держдумі хочуть замінити прапор РФ на прапор Російської імперії

Депутат Держдуми Росії, член вищої ради ЛДПР Міхаіл Дєґтярьов підготував законопроект про внесення змін у федеральний конституційний закон "Про державний прапор РФ".

Про це повідомляють "Известия".

Поправка передбачає зміну існуючого офіційного прапора Росії з біло-синьо-червоного триколора на імперський чорно-жовто-білий штандарт.

На думку дупетата, "возз'єднання з Кримом, створення Митного союзу і зростання патріотичних настроїв повинні відбуватися під прапором переможної епохи в російській історії".

У пояснювальній записці до законопроекту жиріновєц відзначив, що в період повсюдного використання чорно-жовто-білого імперського прапора територія Росії значно збільшилася. Саме тоді, мовляв, до складу Росії вперше увійшли півострів Крим і територія Східної Пруссії, Аляска, Кавказ, Польща, Прибалтика, Середня Азія і Фінляндія.

"Сучасний триколор, який повернув у метушні Борис Єльцин, з народом не обговорювався, жодних досліджень не проводилося, всі рішення в країні початку 1990-х приймалися під диктовку американських радників", - обурився Дєґтярьов.

Біло-синьо-червоний прапор, як вважається, був запроваджений в кінці XVII століття царем Петром I на основі прапора Голландії.

Чорно-жовто-білий прапор Росії, він же прапор династії Романових, мав де-факто статус державного прапора з 1858 до 1896 рік, після підписання указу Олександра II про затвердження "кольору національної російської кокарди".

Тим часом перший заступник голови комітету Держдуми з конституційного законодавства і державного будівництва Вячєслав Лисаков зазначив, що у нього немає ніяких претензій до сьогоднішнього прапору Росії.

Як відомо, у липні 2014 року Дєґтярьов пропонував повернути в російській мові для України офіційний термін "Малоросія".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.