В Україні видали заборонене в Росії дослідження про УПА

У Києві вийшла друком монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Вихід книги друком приурочено до Європейського дня пам'яті жертв нацизму і сталінізму - 75-ї річниці підписання пакту Сталіна-Гітлера, повідомив ІП автор дослідження.

Навесні 2014 року російське видання монографії було вилучено з торгових мереж РФ без жодних офіційних коментарів властей.

У зв'язку з перевиданням своєї роботи в Україні історик припустив, що так будуть чинити й інші вчені, кому не вдається публікувати книги в Москві.

"Не виключено, що Україна стане майданчиком справжньої свободи в тому числі для російських авторів, - наголосив Ґоґун. - За останні півроку я отримав чимало відомостей від різних колег: видавці Білокам'яної зовсім залякані путінськими посіпаками".

Українське видання книги здійснило видавництво "К.І.С." (Київ)

За словами історика, підприємці та редактори бояться друкувати рукописи багатьох навіть суто наукових робіт, які офіційно ще не заборонені.

"А з України книги можуть різними шляхами потрапляти як в Росію, так і в Білорусію", - підкреслив науковець.

 Відгуки на звороті обкладинки

Третє видання монографії відрізняється від двох попередніх (російських) оформленням обкладинки: вперше використано плакат художника УПА Ніла Хасевича, на якому повстанець заколює господаря палаючого Кремля.

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Також:

Архів СБУ відкрив доступ до документу, засекреченого в Росії

Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

За дослідження про партизан суд РФ визнав німецького історика "екстремістом"

В Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.