АНОНС: У «Тюрмі на Лонцького» — презентація книжки про Романа Шухевича

У неділю в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» презентація нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича.

Біографію "Роман Шухевич" авторства Олесі Ісаюк видали у лютому 2015 року харківське видавництво КСД "Клуб сімейного дозвілля" спільно з Центром досліджень визвольного руху.

Наукова співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк ,працюючи над біографією Головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, вивчала архіви України та Польщі, документи структур визвольного руху та матеріали радянської спецслужби — НКВД.

Це дозволило їй додати до вже відомого портрета командира підпільної армії нових штрихів — політика, військового, бізнесмена, чоловіка, батька.

 

1942 р. українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці, які діяли переважно в західних областях України, спершу воювали проти нацистських окупантів і радянських партизанів.

Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років. В СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича намагалися скомпрометувати. Тому окрему увагу Олеся Ісаюк зосередила на розвінчанні міфів про про УПА та Романа Шухевича особисто.

Неділя, 29 березня,  13.00.

Адреса: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", м. Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

ОрганізаториНаціонального музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Центр досліджень визвольного руху.

Вхід вільний.

Дивіться також матеріали ІП, пов'язані з Романом Шухевичем тут

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб