АНОНС: У «Тюрмі на Лонцького» — презентація книжки про Романа Шухевича

У неділю в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» презентація нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича.

Біографію "Роман Шухевич" авторства Олесі Ісаюк видали у лютому 2015 року харківське видавництво КСД "Клуб сімейного дозвілля" спільно з Центром досліджень визвольного руху.

Наукова співробітниця Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Центру досліджень визвольного руху Олеся Ісаюк ,працюючи над біографією Головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, вивчала архіви України та Польщі, документи структур визвольного руху та матеріали радянської спецслужби — НКВД.

Це дозволило їй додати до вже відомого портрета командира підпільної армії нових штрихів — політика, військового, бізнесмена, чоловіка, батька.

 

1942 р. українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці, які діяли переважно в західних областях України, спершу воювали проти нацистських окупантів і радянських партизанів.

Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років. В СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича намагалися скомпрометувати. Тому окрему увагу Олеся Ісаюк зосередила на розвінчанні міфів про про УПА та Романа Шухевича особисто.

Неділя, 29 березня,  13.00.

Адреса: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", м. Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

ОрганізаториНаціонального музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Центр досліджень визвольного руху.

Вхід вільний.

Дивіться також матеріали ІП, пов'язані з Романом Шухевичем тут

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище