В інтернет виклали документи ОУН з відкопаного архіву. ФОТО

Про це Історичній Правді повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Інформаційні матеріали українських повстанців, набрані підпільницями-друкарками з позивними "Лариса" і "Тамара", понад 60 років пролежали в землі,

Бідон з документами випадково відкопали на краю лісу біля села Кадиївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та влітку 2014 року передали в архів Центру досліджень визвольного руху.

Загалом там був 81 документ, 18 з яких ще знаходяться на реставрації, а також шматки тканини, декілька десятків пар нових жіночих бавовняних панчіх, набір для гоління (лезо, помазок, півпляшки одеколону), близько десятка новеньких кишенькових дзеркалець і дещо із посуду.

"Особливість цього архіву ОУН в тому, що його знайшли поза межами Західної України. За весь час на Хмельниччині було знайдено всього два схожих архіви, один з яких ми сьогодні публікуємо онлайн", — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Документи закопали не раніше 1950 року, в основному це інформаційні видання підпілля ОУН — брошури та листівки, а також зошити із рукописними нотатками та фото. Більшість документів датуються 1945-1950 роками.

Переглянути документи можна на сайті Е-архіву.

Особливу цінність для дослідників мають вісім фото підпільників, що діяли на півдні сучасної Хмельницької області. Частину із них вдалося ідентифікувати. Серед них — друкарка Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН Михайлина Голіната-"Тамара".

"Відомо, що у 1948-1949 рр. "Тамара" перебувала в криївці у селі П'ятничани Орининського (нині — Чемеровецького) району Хмельницької області, де містилась друкарня Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН.

Тут вона друкувала тексти підпільних видань, множила їх на циклостилевому апараті, зшивала брошури, запаковувала у спеціальні торбини, в яких вони передавались для розповсюдження на території Кам'янець-Подільської, Вінницької та Київської областей. Через велику завантаженість покидати криївку "Тамара" могла лише зрідка", — розповідає Андрій Усач.

Михайлина Голіната-"Тамара".

26 грудня 1949 р. криївку виявили радянські спецслужби і після збройного опору поранену друкарку "Тамару" захопили та направили в Орининську районну лікарню. Там підпільниця зірвала пов'язки із ран та померла, стікши кров'ю. На той час їй було 23 роки.

Молодша сестра "Тамари" Іванна Голіната-Король, теж учасниця підпілля ОУН, із якою Центру досліджень визвольного руху вдалось поспілкуватись, розповіла: "Коли Михайлина була в підпіллі ми зустрічалися періодично. Одного разу я спитала її чи вона не хоче легалізуватися. Відповіла словами Франка "I яке ж ти маєш право, черепино недобита, про своє спасення дбати там, де гине мiлiон?"".

Нагадаємо, що Електронний архів визвольного руху є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- "мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 22 тисяч документів.

Дивіться також інші матеріали за темами "Архіви" та "ОУН"