Спецпроект

80% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ. Соціологія

Більшість громадян України (80%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.

Відповідне дослідження в жовтні 2015 року провела соціологічна група "Рейтинг".

Проти такого твердження виступили 12% опитаних. Не визначились - 8%.

За останні два роки значно збільшилась кількість тих, хто погоджується, що Голодомор був геноцидом (з 66% у 2013 до 80% у 2015 році), наголосили соціологи.

За останній рік майже вдвічі зменшилася кількість тих, хто не визначився щодо цього питання.

Противників визнання Голодомору геноцидом за минулы п'ять років поменшало з 25 до 12%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх без виключення регіонів.  Найбільше – на Заході (98%) та Центрі (87%).

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їхніх доходів, тим більше серед них підтримка тези щодо визнання Голодомору геноцидом.

При цьому, серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 90%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 60%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (84% проти 79%).

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%.

Цього року Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 28 листопада.

Програма заходів у Меморіалі пам'яті жертв Голодомору - за посиланням. 

Нагадаємо, в 2013 році 66% українців вважали Голодомор геноцидом, 22% заперечували таке твердження. 2% громадян України нічого не чули про Голодомор.

ТАКОЖ:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - 2012 рік

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Голодомор – реакція на мільйонний "Майдан" початку 1930-х

В Росії книги про Голодомор вважаються тероризмом. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.