В Архангельську хочуть встановити Сталіна поруч із жертвами репресій

В Архангельську (РФ) місцева влада планує встановити пам'ятник радянському диктатору і комуністичному вождю Йосипу Сталіну в Ломоносовському міському парку, де розташований пам'ятник жертвам політичних репресій "Соловецький камінь".

За спорудження пам'ятника висловився мер міста Іґорь Ґодзіш, повідомляє rufabula.

"Якщо городяни вважають, що такий пам'ятник потрібен, то не можна все звести до погруддя вождя, - зазначив мер. - Монумент потрібно обговорювати з громадськістю, з залученням художників, скульпторів та архітекторів".

Раніше ініціативна група заявила про намір встановити в Архангельську пам'ятник Сталіну. Пізніше архангелогородці стали збирати підписи проти зведення меморіалу.

"Градоначальник підтримує ідею встановлення пам'ятника," - повідомило джерело в міській мерії.

"Німці поставили пам'ятник Гітлеру в Дахау. Ой, переплутав. Мер Архангельська схвалив встановлення пам'ятника Сталіну в парку жертвам репресій," - прокоментував новину один із читачів.

Нагадаємо, у грудні 2015 року в Пензі (Росія) відкрили "Сталінський культурний центр", який займеться "вивченням і модернізацією досвіду побудови соціалізму" в СРСР.

У червні 2014 року міністерство культури РФ визнало програму "Про увічнення пам'яті жертв політичних репресій", підготовка якої ведеться з 2011 року, недоцільною.

Тоді ж російські чиновники розпочали ліквідацію Меморіального музею історії політичних репресій "Перм-36", який є одним із найвідоміших пам'ятних місць жертв ГУЛАГу. Саме в цьому таборі катувався і помер Василь Стус (1985), звідти ж пішли на смерть ще троє політв'язнів-членів Української Гельсінської групи - Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин (1984), Валерій Марченко (1984).

У червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

У 2012 в РФ почали розміщувати портрет і похвальну довідку про Сталіна на обкладинках учнівських зошитів.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Інші матеріали за темами СТАЛІНМОНУМЕНТИРОСІЯ

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.