Сплюндрований пам’ятник Олені Телізі вже як новенький. ФОТО

Активісти відчистили від фарби пам’ятник поетці вже за кілька годин після інциденту.

Фото спонтанної толоки розмістив у себе на сторінці в facebook депутат Київської міської ради Вадим Васильчук.

 Спонтанна толока біля пам'ятника Олені Телізі у Бабиному Яру у суботу, 18 березня 2017 року. Фото: Вадим Васильчук

Він також прокоментував подію:

"Кілька годин спільної праці: друзів, що відгукнулися, клінінговоі компанії; 

Олена Теліга вже заново народилася! Увага громади, журналістів тепер прикута до якнайшвидшого розслідування - хто вчинив вандалізм!"

У прес-службі ГУ Нацполіції в Києві повідомили, що вирішується питання про відкриття справи за ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України.

Правоохоронці встановлюють свідків і очевидців події, а також розшукують осіб, причетних до скоєння правопорушення. Про це повідомляє сайт "Новинарня".

"Буде як новенька!" - стверджують учасники толоки. Фото: Вадим Васильчук 

Активісти випередили чиновників і комунальників.

Пам’ятник Телізі відновлять у найближчі години, пообіцяв віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Розенко повідомив, що звернувся до київського міського голови Віталія Кличка із закликом негайно привести пам’ятник до нормального вигляду, а до Нацполіції – знайти вандалів і посилити охорону об’єктів національно-культурної спадщини.

"Говорив тільки що з Віталієм Кличком. Отримав чітке запевнення, що пам’ятник у найближчі години буде повністю відновлено", – написав Розенко в соцмережі.

Також віце-прем’єр-міністр зазначив: 

"Пам’ятник, що руйнує радянсько-більшовицькі міфи про роль ОУН у Другій світовій війні. Пам’ятник, що нагадує всім нам про те, що в Бабиному Яру було знищено десятки кращих представників українського підпілля… 

Але такий акт вандалізму ще раз підтверджує, що ми на правильному шляху. Ми відкриваємо не тільки пам’ятники, але і справжню історію України, поступово, але впевнено втікаємо від комуністично-радянського минулого".

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя"

---

МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ ЗНОВУ СПЛЮНДРУВАЛИ

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.