В Інтернеті запрацював віртуальний музей Василя Стуса

У мережі з’явився віртуальний Музей Василя Стуса. В експозиції — рукописи, приватні речі, світлини українського поета, а також аудіозаписи його виступів, листи до друзів і колег та різні мистецькі інтерпретації його творів.

Проект створили на волонтерських засадах, тому поки на сайті є лише 5% матеріалів, які вже вдалося зібрати. Ресурс продовжують наповнювати інформацією. Керівником проекту є літературознавець Дмитро Стус, син поета. Розробкою займалася компанія компанія Infopulse, повідомляє "Читомо".

"Музей" розвиватиметься як проект і продукт неоднорідного громадянського суспільства України, реагуватиме на актуальні проблеми сучасності через вивчення й аналіз історичного контексту недалекого минулого. Постать Василя Стуса, як мало кого іншого, дає для цього багатий матеріал, адже поет був причетний до всіх найважливіших процесів і больових точок нашої історії в другій половині минулого століття", – зазначають автори проекту.

 

Крім відомостей про життєвий шлях і творчість Стуса, на сайті музею можна буде дізнатися і про інших відомих українських персоналій, котрі так чи інакше були пов’язані з поетом. Зокрема, Аллу Горську, Івана Світличного, Андрія Сахарова та інших.

"Віртуальний інтерактивний музей – це вікно у приватний світ людини і водночас частина великої історії, що складається з мікроісторій реальних людей, – розповідають ініціатори проекту. – Тут ми хочемо показати, як XX століття впливало на формування Василя Стуса і як сам поет впливав та продовжує впливати на український соціум своїми творами, вчинками і, врешті, самою присутністю. Такий погляд на історію дозволить глибше зрозуміти причини того, що відбувається в Україні та її культурі сьогодні, а також запропонувати молоді приклади пошуку себе у світі".

Сайт складається з низки розділів, які відображають певний життєвий етап у біографії Стуса. Кожен розділ у собі містить підрозділи "Територія", "Людина", "Соціум" і "Світ", які надають усеохопні відомості про час і простір у якому жив, творив і боровся поет. 

Відвідати віртуальний музей Василя Стуса можна за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.