Польща і Україна. Результати переговорів щодо історичних суперечок

У Варшаві відбулися українсько-польські переговори на рівні віце-прем'єр-міністрів Павла Розенка і Пьотра Глінського. Говорили про складні питання спільної історії.

Як повідомляє Укрінформ, сторони cпробували знайти підходи до вирішення проблем, які тяжіють на відносинах між Києвом та Варшавою, зокрема щодо відбудови знищених за останні роки місць пам’яті чи відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

 Пьотр Глінський та Павло Розенко під час покладання квітів до могил війських Армії УНР на цвинтарі Воля у Варшаві. Фото: Телеграф

Українська сторона під час переговорів підняла ще й "свіжу" проблему: доцільність поправки в нещодавно прийнятому законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де йдеться про кримінальне переслідування за заперечення злочинів "українських націоналістів" проти польського населення.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко коротко прокоментував переговорні питання, які найбільше турбують українців.

"Ми чудово розуміємо те, що є рівень відповідних переговорів і пан віце-прем'єр (Глінський — І.П.), очевидно, не міг у даному випадку щось конкретно гарантувати.

Наша позиція полягала в тому, що ми абсолютно чітко підкреслили можливі негативні наслідки після прийняття цього закону, і що це може стати ще однією підставою для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Ми ще раз наголосили на тому, що в Україні немає антипольських настроїв, а є абсолютно нормальне і дружнє ставлення українського народу до польського. Відтак, ми маємо утриматися від будь-яких кроків, які руйнуватимуть цю дружбу". – зазначив Розенко.

Також віце-прем’єр пояснив, що "польська сторона чітко зазначила, що президент подав цей закон до Конституційного суду. Натомість ми задекларували, що готові долучитися до обговорення цього питання.

Ми вважаємо, що, справді, Конституційний суд може прийняти будь-яке рішення і ми маємо бути готовими до цього. Якщо це рішення буде негативним, то ми зобов'язані дуже швидко відреагувати на це. Тому ми запропонували робочу групу".

Водночас Розенко відзначив, що із польською стороною повинен бути постійний діалог: "Я сказав пану Глінському: якщо треба зустрічатися раз на рік, то я готовий – раз на рік, якщо раз на півроку, то готовий – раз в півроку, якщо раз у три місяці, то готовий – раз у три місяці…"

Також віце-прем’єр наголосив, що позиція української сторони полягає у необхідності відбудови усіх місць пам’яті, зруйнованих на території Польщі. Однак, Варшава досить скептично ставиться до такої ідеї, вважаючи, що їх було споруджено нелегально.

На останок він додав: "ми почули один одного. Я сподіваюся, що кожна сторона зробить висновок з цієї дискусії і ми спільно досягнемо результату".

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.