Польща і Україна. Результати переговорів щодо історичних суперечок

У Варшаві відбулися українсько-польські переговори на рівні віце-прем'єр-міністрів Павла Розенка і Пьотра Глінського. Говорили про складні питання спільної історії.

Як повідомляє Укрінформ, сторони cпробували знайти підходи до вирішення проблем, які тяжіють на відносинах між Києвом та Варшавою, зокрема щодо відбудови знищених за останні роки місць пам’яті чи відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

 Пьотр Глінський та Павло Розенко під час покладання квітів до могил війських Армії УНР на цвинтарі Воля у Варшаві. Фото: Телеграф

Українська сторона під час переговорів підняла ще й "свіжу" проблему: доцільність поправки в нещодавно прийнятому законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де йдеться про кримінальне переслідування за заперечення злочинів "українських націоналістів" проти польського населення.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко коротко прокоментував переговорні питання, які найбільше турбують українців.

"Ми чудово розуміємо те, що є рівень відповідних переговорів і пан віце-прем'єр (Глінський — І.П.), очевидно, не міг у даному випадку щось конкретно гарантувати.

Наша позиція полягала в тому, що ми абсолютно чітко підкреслили можливі негативні наслідки після прийняття цього закону, і що це може стати ще однією підставою для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Ми ще раз наголосили на тому, що в Україні немає антипольських настроїв, а є абсолютно нормальне і дружнє ставлення українського народу до польського. Відтак, ми маємо утриматися від будь-яких кроків, які руйнуватимуть цю дружбу". – зазначив Розенко.

Також віце-прем’єр пояснив, що "польська сторона чітко зазначила, що президент подав цей закон до Конституційного суду. Натомість ми задекларували, що готові долучитися до обговорення цього питання.

Ми вважаємо, що, справді, Конституційний суд може прийняти будь-яке рішення і ми маємо бути готовими до цього. Якщо це рішення буде негативним, то ми зобов'язані дуже швидко відреагувати на це. Тому ми запропонували робочу групу".

Водночас Розенко відзначив, що із польською стороною повинен бути постійний діалог: "Я сказав пану Глінському: якщо треба зустрічатися раз на рік, то я готовий – раз на рік, якщо раз на півроку, то готовий – раз в півроку, якщо раз у три місяці, то готовий – раз у три місяці…"

Також віце-прем’єр наголосив, що позиція української сторони полягає у необхідності відбудови усіх місць пам’яті, зруйнованих на території Польщі. Однак, Варшава досить скептично ставиться до такої ідеї, вважаючи, що їх було споруджено нелегально.

На останок він додав: "ми почули один одного. Я сподіваюся, що кожна сторона зробить висновок з цієї дискусії і ми спільно досягнемо результату".

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.