Польща і Україна. Результати переговорів щодо історичних суперечок

У Варшаві відбулися українсько-польські переговори на рівні віце-прем'єр-міністрів Павла Розенка і Пьотра Глінського. Говорили про складні питання спільної історії.

Як повідомляє Укрінформ, сторони cпробували знайти підходи до вирішення проблем, які тяжіють на відносинах між Києвом та Варшавою, зокрема щодо відбудови знищених за останні роки місць пам’яті чи відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

 Пьотр Глінський та Павло Розенко під час покладання квітів до могил війських Армії УНР на цвинтарі Воля у Варшаві. Фото: Телеграф

Українська сторона під час переговорів підняла ще й "свіжу" проблему: доцільність поправки в нещодавно прийнятому законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де йдеться про кримінальне переслідування за заперечення злочинів "українських націоналістів" проти польського населення.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко коротко прокоментував переговорні питання, які найбільше турбують українців.

"Ми чудово розуміємо те, що є рівень відповідних переговорів і пан віце-прем'єр (Глінський — І.П.), очевидно, не міг у даному випадку щось конкретно гарантувати.

Наша позиція полягала в тому, що ми абсолютно чітко підкреслили можливі негативні наслідки після прийняття цього закону, і що це може стати ще однією підставою для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Ми ще раз наголосили на тому, що в Україні немає антипольських настроїв, а є абсолютно нормальне і дружнє ставлення українського народу до польського. Відтак, ми маємо утриматися від будь-яких кроків, які руйнуватимуть цю дружбу". – зазначив Розенко.

Також віце-прем’єр пояснив, що "польська сторона чітко зазначила, що президент подав цей закон до Конституційного суду. Натомість ми задекларували, що готові долучитися до обговорення цього питання.

Ми вважаємо, що, справді, Конституційний суд може прийняти будь-яке рішення і ми маємо бути готовими до цього. Якщо це рішення буде негативним, то ми зобов'язані дуже швидко відреагувати на це. Тому ми запропонували робочу групу".

Водночас Розенко відзначив, що із польською стороною повинен бути постійний діалог: "Я сказав пану Глінському: якщо треба зустрічатися раз на рік, то я готовий – раз на рік, якщо раз на півроку, то готовий – раз в півроку, якщо раз у три місяці, то готовий – раз у три місяці…"

Також віце-прем’єр наголосив, що позиція української сторони полягає у необхідності відбудови усіх місць пам’яті, зруйнованих на території Польщі. Однак, Варшава досить скептично ставиться до такої ідеї, вважаючи, що їх було споруджено нелегально.

На останок він додав: "ми почули один одного. Я сподіваюся, що кожна сторона зробить висновок з цієї дискусії і ми спільно досягнемо результату".

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".