Польща і Україна. Результати переговорів щодо історичних суперечок

У Варшаві відбулися українсько-польські переговори на рівні віце-прем'єр-міністрів Павла Розенка і Пьотра Глінського. Говорили про складні питання спільної історії.

Як повідомляє Укрінформ, сторони cпробували знайти підходи до вирішення проблем, які тяжіють на відносинах між Києвом та Варшавою, зокрема щодо відбудови знищених за останні роки місць пам’яті чи відновлення пошуково-ексгумаційних робіт.

 Пьотр Глінський та Павло Розенко під час покладання квітів до могил війських Армії УНР на цвинтарі Воля у Варшаві. Фото: Телеграф

Українська сторона під час переговорів підняла ще й "свіжу" проблему: доцільність поправки в нещодавно прийнятому законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де йдеться про кримінальне переслідування за заперечення злочинів "українських націоналістів" проти польського населення.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко коротко прокоментував переговорні питання, які найбільше турбують українців.

"Ми чудово розуміємо те, що є рівень відповідних переговорів і пан віце-прем'єр (Глінський — І.П.), очевидно, не міг у даному випадку щось конкретно гарантувати.

Наша позиція полягала в тому, що ми абсолютно чітко підкреслили можливі негативні наслідки після прийняття цього закону, і що це може стати ще однією підставою для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Ми ще раз наголосили на тому, що в Україні немає антипольських настроїв, а є абсолютно нормальне і дружнє ставлення українського народу до польського. Відтак, ми маємо утриматися від будь-яких кроків, які руйнуватимуть цю дружбу". – зазначив Розенко.

Також віце-прем’єр пояснив, що "польська сторона чітко зазначила, що президент подав цей закон до Конституційного суду. Натомість ми задекларували, що готові долучитися до обговорення цього питання.

Ми вважаємо, що, справді, Конституційний суд може прийняти будь-яке рішення і ми маємо бути готовими до цього. Якщо це рішення буде негативним, то ми зобов'язані дуже швидко відреагувати на це. Тому ми запропонували робочу групу".

Водночас Розенко відзначив, що із польською стороною повинен бути постійний діалог: "Я сказав пану Глінському: якщо треба зустрічатися раз на рік, то я готовий – раз на рік, якщо раз на півроку, то готовий – раз в півроку, якщо раз у три місяці, то готовий – раз у три місяці…"

Також віце-прем’єр наголосив, що позиція української сторони полягає у необхідності відбудови усіх місць пам’яті, зруйнованих на території Польщі. Однак, Варшава досить скептично ставиться до такої ідеї, вважаючи, що їх було споруджено нелегально.

На останок він додав: "ми почули один одного. Я сподіваюся, що кожна сторона зробить висновок з цієї дискусії і ми спільно досягнемо результату".

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.