Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Окружна прокуратура в Замості оголосила про початок слідчих дій стосовно промови історика Григорія Купріяновича під час урочистостей в Сагрині 8 липня цього року.

Про це повідомляє сервіс wiadomosci.onet.pl.

У своїй промові під час урочистостей в Сагрині історик і голова місцевого українського товариства Григорій Купріянович назвав знищення цивільного населення цього села у 1944 році злочином проти людяності, здійсненим польським підпіллям.

Зміст промови Григорія Купріяновича викликав обурення люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Він оголосив на прес-конференції, що подаватиме клопотання до прокуратури.

Про початок слідства поінформував на Twitter Марек Вєчєжак з прес-офісу люблінського воєводи:

"Після подання воєводи Владислава Чарнека Окружна прокуратура в Замостю розпочала 10 серпня слідство у справі публічної зневаги польської нації під час урочистості в Сагринюі головою Українського товариства у Люблині".

Спочатку слідство передали  з окружної прокуратури в Змостю до слідчого відділу Інститут національної пам’яті, його люблінської філії. Але пізніше слідство повернули до окружної прокуратури.

"Ми розпочали слідство стосовно статті 133 кримінального кодексу. Ідеться про публічну зневагу польської нації. За це передбачено до 3 років позбавлення свободи. Зараз розпочнуться процесуальні дії, між іншим допити свідків," - повідомила Ева Кузьницька з Окружної прокуратури в Замостю.

Президент України Петро Порошенко слухає промову Григорія Купріяновича під час урчистостей в Сагрині 8 липня 2018 року

Повний текст: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 

 

Нагадуємо, 8 липня 2018 року у Сагрині за участі Президента України Петра Порошенка відбулося урочистосте відкриття пам’ятника польським громадянам українського походження, які загинули від рук Армії Крайової.

Монумент був збудований у 2009 році. Існувала домовленість про його спільне відкриття президентами України і Польщі. Проте з політичних причин Президент Польщі Лех Качинський попросив українського колегу Віктора Ющенка відтермінувати відкриття з огляду на передвиборчу ситуацію.

З 2014 року українська сторона здійснювала зусилля, щоб поновити домовленості щодо спільного відкриття монументу в Сагрині за участі президентів двох країн.

Різанина у Сагрині розпочалася вніч на 10 березня 1944 року. Бойовики Армії Крайової та Батальйонів Хлопських під командуванням Станіслава Басая (псевдонім "Рись") замордували за різними оцінками від 800 до 1240 місцевих мешканців. За іменами встановлено 660 осіб.

На честь Станіслава Басая в місті Грубешові названа вулиця, встановлені меморіальні таблиці, регулярно відбуваються урочистості на місцевому рівні.

Читайте також:

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.