Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Окружна прокуратура в Замості оголосила про початок слідчих дій стосовно промови історика Григорія Купріяновича під час урочистостей в Сагрині 8 липня цього року.

Про це повідомляє сервіс wiadomosci.onet.pl.

У своїй промові під час урочистостей в Сагрині історик і голова місцевого українського товариства Григорій Купріянович назвав знищення цивільного населення цього села у 1944 році злочином проти людяності, здійсненим польським підпіллям.

Зміст промови Григорія Купріяновича викликав обурення люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Він оголосив на прес-конференції, що подаватиме клопотання до прокуратури.

Про початок слідства поінформував на Twitter Марек Вєчєжак з прес-офісу люблінського воєводи:

"Після подання воєводи Владислава Чарнека Окружна прокуратура в Замостю розпочала 10 серпня слідство у справі публічної зневаги польської нації під час урочистості в Сагринюі головою Українського товариства у Люблині".

Спочатку слідство передали  з окружної прокуратури в Змостю до слідчого відділу Інститут національної пам’яті, його люблінської філії. Але пізніше слідство повернули до окружної прокуратури.

"Ми розпочали слідство стосовно статті 133 кримінального кодексу. Ідеться про публічну зневагу польської нації. За це передбачено до 3 років позбавлення свободи. Зараз розпочнуться процесуальні дії, між іншим допити свідків," - повідомила Ева Кузьницька з Окружної прокуратури в Замостю.

Президент України Петро Порошенко слухає промову Григорія Купріяновича під час урчистостей в Сагрині 8 липня 2018 року

Повний текст: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 

 

Нагадуємо, 8 липня 2018 року у Сагрині за участі Президента України Петра Порошенка відбулося урочистосте відкриття пам’ятника польським громадянам українського походження, які загинули від рук Армії Крайової.

Монумент був збудований у 2009 році. Існувала домовленість про його спільне відкриття президентами України і Польщі. Проте з політичних причин Президент Польщі Лех Качинський попросив українського колегу Віктора Ющенка відтермінувати відкриття з огляду на передвиборчу ситуацію.

З 2014 року українська сторона здійснювала зусилля, щоб поновити домовленості щодо спільного відкриття монументу в Сагрині за участі президентів двох країн.

Різанина у Сагрині розпочалася вніч на 10 березня 1944 року. Бойовики Армії Крайової та Батальйонів Хлопських під командуванням Станіслава Басая (псевдонім "Рись") замордували за різними оцінками від 800 до 1240 місцевих мешканців. За іменами встановлено 660 осіб.

На честь Станіслава Басая в місті Грубешові названа вулиця, встановлені меморіальні таблиці, регулярно відбуваються урочистості на місцевому рівні.

Читайте також:

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.