Спецпроект

Путін в Ізраїлі поставив антисемітизм і русофобію в один ряд

Президент Росії Володимир Путін на Всесвітньому форумі пам'яті Голокосту в Ізраїлі поставив в один ряд антисемітизм і русофобію.

Про це він заявив під час відкриття пам'ятника героям і захисникам оборони Ленінграда "Свічка пам'яті", повідомляє ВВС. Україна.

 

"Тут, як і в Росії, занепокоєні спробами заперечувати Голокост, переглянути підсумки Другої світової війни, відбілити вбивць та злочинців", - заявив Володимир Путін.

Він розповів, що в Ізраїлі живуть майже 1300 "блокадників" і тут шанують своїх героїв.

"Тут, як і в Росії, розуміють значимість уроків Другої світової війни, не дозволяють світу забути, до чого призводить національний егоїзм, розбрат, сприяння будь-яким формам шовінізму, антисемітизму та русофобії", - заявив Путін.

Щоправда, він не уточнив, з чийого боку і в чому саме полягає русофобія.

Пізніше Володимир Путін виголосив ще одну промову під час основних заходів форуму.

В ній він нагадав про вирішальний внесок СРСР у перемогу над Німеччиною й 27 мільйонів жертв радянських громадян.

Також Путін закликав країни-постійні члени Радбезу ООН в 2020 році зібратись на спеціальну зустріч і обговорити ситуацію з миром на всій планеті.


Всесвітній форум пам'яті Голокосту організували з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору в Освенцімі.

Президент України вагався, чи їхати на форум, адже заздалегідь було відомо, що йому не нададуть слова.

Натомість було відомо, що промову матиме президент Росії Володимир Путін.

Нагадуємо, що Президент Польщі Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.