Польська інтелігенція закликає засудити вандалізм щодо українських могил у Польщі

Польська інтелігенція висловила обурення проти осквернення українських могил у польській державі.

Про це йдеться у зверненні до міністра культури і національної спадщини Петра Гліньского, повідомляє Еспресо із посиланням на газету "Wyborcza".

Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушники у яму
Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушники у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

"Ми пишемо міністру, щоб висловити обурення і рішучий протест проти осквернення українських могил у польській державі. Ми закликаємо міністра засудити ці варварські вчинки, які порушують людські цінності, зокрема ті, що лежать в основі європейської цивілізації, до яких Республіка Польща століттями належала" , - йдеться в зверненні.

У січня цього року Союз українців у Польщі повідомив Міністерство культури і національної спадщини, Комітет національних меншин Сейму Республіки Польща та Інститут національної пам'яті про черговий акт профанації і руйнування української могили, на цей раз в колишньому селі Монастир, розташованому в гміні Горінець у Підкарпатської губернії. Могила воїнів Української повстанської армії, які загинули 2 і 3 березня 1945 року.

У січні цього року табличка з іменами полеглих знову була розбита на ще менші частини і разом з традиційними українськими рушниками, розрізаними на шматки, викинута в яму.

Сенс цього акту вандалізму – злочинці хотіли показати, що польські громадяни української національності не мають права бути поховані на цвинтарі на території польської держави.

Починаючи з 2014 року, у Польщі оскверняють українські могили, хрести і пам'ятники. Ні центральна влада Республіки Польща, ні будь-які інші органи, до компетенції яких входить охорона кладовищ і пам'ятників, не здійснювали ніяких дій щодо запобігання варварству і виправленню заподіяного зла, незважаючи на наявність матеріальних доказів, включаючи відеозаписи цих актів, опублікованих в мережі.

"Ми, автори цього листа, з повною силою підтримуємо заяву союзу українців у Польщі і категорично закликаємо Міністерство культури і національної спадщини та Інститут національної пам'яті публічно засудити акти знищення і осквернення українських могил і пам'ятних знаків у польській державі. Ми також очікуємо жорсткої реакції від правоохоронних органів", - йдеться у зверненні.


Звернення підписали:

Izabella Chruślińska

Danuta Kuroń

Edwin Bendyk

Martyna Bogaczyk

Halina Bortnowska-Dąbrowska

prof. Przemysław Czapliński

Anna Dąbrowska

Tomasz Dostatni OP

Krystyna Engelking

Beata Fudalej

Grzegorz Gauden

Konstanty Gebert

Agnieszka Glińska

Witold Horowski

Jerzy Illg

Krystyna Janda

Andrzej Leder

Magdalena Łazarkiewicz

prof. Andrzej Mencwel

Joanna Onyszkiewicz

Janusz Onyszkiewicz

Grzegorz Pac

Bartosz Piechowicz

Józef Pinior

Danuta Przywara

Józef Puciłowski OP

Anda Rottenberg

Nina Smolar

Eugeniusz Smolar

Paweł Smoleński

Grażyna Staniszewska

Krzysztof Stanowski

prof. Jerzy Stępień

Rafał R. Suszek

Andrzej Szeptycki

prof. Joanna Tokarska-Bakir

ks. prof. Alfred Wierzbicki

prof. Marek Wilczyński

Agnieszka Wiśniewska

Michał Wojcieszczuk

prof. Anna Wolff-Powęska

Krystyna Zachwatowicz-Wajda



Нагадуємо
, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.