Українці вважають СРСР і Німеччину винними у Другій світовій війни. ОПИТУВАННЯ

Із твердженням, що СРСР разом із Німеччиною відповідальні за початок Другої світової війни, погоджуються 56% українців.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

 

Деталі: При цьому на Заході з цим твердженням погоджуються 63%, а на Сході – 44%.

Не погоджуються із цим 24% і ще 20% не визначилися.

Крім того, згідно з дослідженням, 39% українців підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам'яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги – 9 травня.

На думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня.

14% вважають, що варто відзначати лише День пам'яті та примирення 8 травня, а ще для 9% це питання байдуже.

 

Близько 52% громадян дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги радянського народу у "Великій Вітчизняній війні".

32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу.

Для 6% цей день є просто додатковим вихідним.

 

61% українців не підтримують ідею участі українських політиків у заходах з нагоди Дня Перемоги у Москві, підтримують – 21%, ще 18% не визначилися.

Найменше таку ідею підтримують на Заході та в Центрі – 12% та 18% відповідно. На Сході та Півдні по 29% прихильників такого теоретичного візиту, але все ж більшість у цих регіонах (близько 50%) проти такої ідеї.

 

Опитування проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося шляхом телефонних інтерв'ю.

Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції