Посольство США у день початку Великого терору висловило підтримку Україні

Посольство США висловило підтримку Україні у боротьбі за зміцнення демократії та протидії сучасній російській агресії.

Про це йдеться у заяві диппредставництва у Твіттер з нагоди дня початку Великого терору 30-х років ХХ століття.

 

"Сьогодні виповнюється 83 роки з початку дії наказу НКВД N00447, який запустив "Великий терор" Сталіна в Україні, що призвів до трагічної загибелі тисяч невинних людей. Ми стоїмо на боці всіх людей в Україні, які захищають і зміцнюють демократію, верховенство права, рівність та права людини", - заявили у посольстві.

Американські дипломати додали, що також твердо стоять на боці України в умовах сучасної агресії Росії проти нашої країни.

Як відомо, 5 серпня Україна вшановує пам'ять жертв Великого сталінського терору — саме цього дня 1937 року набрала чинності постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи", яка запустила маховик масового винищення.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.