Спецпроект

Світовий конгрес українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру — Ткаченко

Українська діаспора готова фінансово підтримати реалізацію державного проєкту меморіалу Бабиного Яру.

Про це йдеться в інтерв'ю НВ з міністром культури Олександром Ткаченком.

 

"Світовий Конгрес Українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру", — розповів міністр.

Зараз є дві різні концепції меморіалу: державна і приватна. Останній проект критикують через залучення до нього грошей російських бізнесменів.

Ткаченко розповів, що наразі немає "конкретних проєктів будівництва ні того, ні іншого".

"Ми активно співпрацюємо як з авторами державної концепції, так і приватної. І я радий, що останнім часом спостерігається порозуміння в цьому питанні", — зауважив міністр.

Водночас він заявив, що у приватному проекті залучені гроші не російських бізнесменів, а "міжнародних".

"Сам по собі склад наглядової ради меморіалу є міжнародним. Тобто там є люди, які працювали в Росії, але які зараз себе позиціонують, як міжнародні інвестори. І в даному випадку питання полягає в тому, що вони роблять.

Моє завдання зробити так, щоби кошти, які б ми могли залучати, надходили з різних джерел. І в тому числі від інших держав. Саме тому робоча група, яка, я сподіваюсь, почне працювати найближчим часом, дозволить такі можливості відкрити і зняти з порядку денного питання, на якому акцентовано роблять наголос деякі колеги стосовно походження цих коштів", — сказав він.

Станом на сьогодні 49% коштів у приватному проєкті належать двом російським бізнесменам Михайлу Фрідману та Герману Хану. Вони походять із України, однак мають подвійне громадянство Росії та Ізраїлю.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.