Спецпроект

Світовий конгрес українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру — Ткаченко

Українська діаспора готова фінансово підтримати реалізацію державного проєкту меморіалу Бабиного Яру.

Про це йдеться в інтерв'ю НВ з міністром культури Олександром Ткаченком.

 

"Світовий Конгрес Українців готовий інвестувати понад $20 млн в державний проєкт Бабиного Яру", — розповів міністр.

Зараз є дві різні концепції меморіалу: державна і приватна. Останній проект критикують через залучення до нього грошей російських бізнесменів.

Ткаченко розповів, що наразі немає "конкретних проєктів будівництва ні того, ні іншого".

"Ми активно співпрацюємо як з авторами державної концепції, так і приватної. І я радий, що останнім часом спостерігається порозуміння в цьому питанні", — зауважив міністр.

Водночас він заявив, що у приватному проекті залучені гроші не російських бізнесменів, а "міжнародних".

"Сам по собі склад наглядової ради меморіалу є міжнародним. Тобто там є люди, які працювали в Росії, але які зараз себе позиціонують, як міжнародні інвестори. І в даному випадку питання полягає в тому, що вони роблять.

Моє завдання зробити так, щоби кошти, які б ми могли залучати, надходили з різних джерел. І в тому числі від інших держав. Саме тому робоча група, яка, я сподіваюсь, почне працювати найближчим часом, дозволить такі можливості відкрити і зняти з порядку денного питання, на якому акцентовано роблять наголос деякі колеги стосовно походження цих коштів", — сказав він.

Станом на сьогодні 49% коштів у приватному проєкті належать двом російським бізнесменам Михайлу Фрідману та Герману Хану. Вони походять із України, однак мають подвійне громадянство Росії та Ізраїлю.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.