У Рівному демонтували фігури партизанів і барельєф на пагорбі Слави

Це останній архітектурно-скульптурний комплекс, який підпадав під закон про декомунізацію.

Про це пише Суспільне.

8-метрову композицію з двох партизанів і дівчинки а також триметровий барельєф з 18-ти фігур демонтували на пагорбі Слави у Рівному. 

"Уламки ми віддамо в лабораторію і здамо на металобрухт. За ті кошти, які отримає, наприклад, трест, ми хочемо придбати дрони і передати нашим військовим. Що стосується саме стіни, вона відновиться і буде в такому ж кольорі, у якому вона зараз є. Плануємо колись зробити там музей, він буде після перемоги. І так само, цей монумент ми відновимо і зробимо для наших героїв", - повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

Архітектурно-скульптурний комплекс у 1985 році. 

"Монумент готувався як подарунок Рівному. Пагорб Слави він називався і цей монумент теж як слава радянській зброї. Якщо ми подивимось на барельєф, який був біля великої скульптури, там були і партизани, і радянські воїни, і діти, яких вони нібито визволяли. Цей монумент підпадав під закон про декомунізацію і його зняли правильно. Але на той час, коли відкривали цей пам`ятник, він не був до кінця дороблений. Під пам`ятником мав бути музей. Але так, як гроші закінчилися, вони просто заварили те приміщення і приміщення не використовувалося", - розповів краєзнавець Микола Бендюк.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.