Спецпроект

Колесніков продовжує руйнувати "Косий капонір" задля Євро-2012

Сьогодні, 16 травня, на території Національного історико-архітектурного музея "Київська фортеця" будівельники почали руйнувати бастіон музею "Косий капонір".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Директор музею В'ячеслав Кулінич, який протягом всіх днів постійно перебуває на місці руйнацій і стежить за подальшими діями будівельників, повідомив голові комісії про те, що до бастіону "Косого капоніра" підтягнули техніку і почали його руйнувати.

За іронією, сьогодні ж почала працювати створена головою КМДА Поповим комісія з розгляду питань, пов'язаних з проведенням НСК "Олімпійський" будівельно-монтажних робіт на території історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

"Можливо, сьогодні на засіданні комісії стане зрозуміло, що і яким чином планує звести на місці музею влада, - зазначив Бригинець. - А також про те, чи існує дозвіл на проведення відповідних робіт?"

Нагадаємо, два тижні тому для будівництва "зони гостинності" Євро-2012 забудовники зруйнували вал - складову частину фортифікацій Косого капоніру.

А кілька днів тому, не зважаючи на втручання міліції, забудовники встановили паркан на території знищених 29 квітня валів Київської фортеці. Будівництво ведеться в 5 метрах від споруди музею "Косий капонір".

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.