Спецпроект

Колесніков продовжує руйнувати "Косий капонір" задля Євро-2012

Сьогодні, 16 травня, на території Національного історико-архітектурного музея "Київська фортеця" будівельники почали руйнувати бастіон музею "Косий капонір".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Директор музею В'ячеслав Кулінич, який протягом всіх днів постійно перебуває на місці руйнацій і стежить за подальшими діями будівельників, повідомив голові комісії про те, що до бастіону "Косого капоніра" підтягнули техніку і почали його руйнувати.

За іронією, сьогодні ж почала працювати створена головою КМДА Поповим комісія з розгляду питань, пов'язаних з проведенням НСК "Олімпійський" будівельно-монтажних робіт на території історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

"Можливо, сьогодні на засіданні комісії стане зрозуміло, що і яким чином планує звести на місці музею влада, - зазначив Бригинець. - А також про те, чи існує дозвіл на проведення відповідних робіт?"

Нагадаємо, два тижні тому для будівництва "зони гостинності" Євро-2012 забудовники зруйнували вал - складову частину фортифікацій Косого капоніру.

А кілька днів тому, не зважаючи на втручання міліції, забудовники встановили паркан на території знищених 29 квітня валів Київської фортеці. Будівництво ведеться в 5 метрах від споруди музею "Косий капонір".

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.