Спецпроект

Анонс: У Києві й Харкові покажуть Пікассо, Шагала, Глущенка та інших

Напередодні благодійного розпродажу у Києві і Харкові виставлять офорти й картини класиків.

Про це повідомляє Фонд Олександра Фельдмана.

30 травня, напередодні Дня захисту дітей, у Києві відбудеться благодійний аукціон "Мистецтво милосердя", метою якого є допомога онкохворим дітям.

На благодійному аукціоні буде представлено 55 лотів з приватної колекції Олександра Фельдмана - зокрема, автолітографії та офорти Марка Шагала, Пабло Пікассо, Хоана Миро, Анрі Матісса, картини Давида Бурлюка, Василя Хмелюка, Миколи Глущенка, Якова Шапіро, Леона Зака, Ерно Ерба, Михайла Адлена, Михайла Андрієнка-Нечитайла, а також роботи інших майстрів.

На отримані від продажу кошти Фонд Фельдмана придбає для Харківського міського центру дитячої нейрохірургії сучасне медичне обладнання. Ліцитатором аукціону виступить відомий тележурналіст Анатолій Борсюк.

Передаукціонні виставки працюватимуть для широкого загалу, колекціонерів та експертів у Харкові (20 - 23 травня, галерея "АВЕК", вул. Сумська, 70) та Києві (26 - 30 травня, Національний музей мистецтв ім. Б. і В. Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17).

Вхід на експозиції вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.