Спецпроект

Литва обурена тим, що Австрія відпустила кадебіста

У Литві обурені рішенням Австрії відпустити на свободу громадянина Росії, полковника КДБ Михайла Головатова, раніше затриманого за європейським ордером на арешт.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Президент Литви Даля Грібауаскайте заявила, що поспішність Австрії в цьому питанні - політично невиправдана дія, котра підриває основи правового співробітництва європейських країн.

Сьогодні з Відня в знак протесту відкликаний посол Литви, а австрійському послу в литовській столиці вручена нота з проханням роз'яснити: чому відпущений на свободу полковник КДБ Головатий, який у січні 1991 року на чолі групи "Альфа" штурмував Вільнюську телевежу і підозрюваний у злочинах.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі (ВІДЕО)

Глава парламентського комітету з міжнародних справ Емануеліс Зінгеріс, говорячи про це рішення Австрії, в якому він не виключив тиску Росії, зауважив: "Сподіваюся, цей плювок в обличчя Європи буде оцінений нашими партнерами. А що було б, якщо б відпустили Радко Младича?".

Біля австрійського посольства у Вільнюсі пройшов мітинг, на який зібралися свідки подій 1991 року, родичі загиблих. Вони тримали в руках плакати "Warum?" (Чому?) і "Ганьба Австрії!".

Литва, будь вільною! Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса

Напередодні у Відні був затриманий Михайло Головатий - полковник запасу КДБ, на початку 1990-х років - командир групи "Альфа", яка брала участь у вільнюських подіях 1991 року.

Нагадаємо, що у травні генпрокуратура Литви оголосила про намір допитати щодо кривавих подій у Вільнюсі в січні 1991 року екс-президента СРСР Михайла Горбачова.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.