Спецпроект

Литва обурена тим, що Австрія відпустила кадебіста

У Литві обурені рішенням Австрії відпустити на свободу громадянина Росії, полковника КДБ Михайла Головатова, раніше затриманого за європейським ордером на арешт.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Президент Литви Даля Грібауаскайте заявила, що поспішність Австрії в цьому питанні - політично невиправдана дія, котра підриває основи правового співробітництва європейських країн.

Сьогодні з Відня в знак протесту відкликаний посол Литви, а австрійському послу в литовській столиці вручена нота з проханням роз'яснити: чому відпущений на свободу полковник КДБ Головатий, який у січні 1991 року на чолі групи "Альфа" штурмував Вільнюську телевежу і підозрюваний у злочинах.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі (ВІДЕО)

Глава парламентського комітету з міжнародних справ Емануеліс Зінгеріс, говорячи про це рішення Австрії, в якому він не виключив тиску Росії, зауважив: "Сподіваюся, цей плювок в обличчя Європи буде оцінений нашими партнерами. А що було б, якщо б відпустили Радко Младича?".

Біля австрійського посольства у Вільнюсі пройшов мітинг, на який зібралися свідки подій 1991 року, родичі загиблих. Вони тримали в руках плакати "Warum?" (Чому?) і "Ганьба Австрії!".

Литва, будь вільною! Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса

Напередодні у Відні був затриманий Михайло Головатий - полковник запасу КДБ, на початку 1990-х років - командир групи "Альфа", яка брала участь у вільнюських подіях 1991 року.

Нагадаємо, що у травні генпрокуратура Литви оголосила про намір допитати щодо кривавих подій у Вільнюсі в січні 1991 року екс-президента СРСР Михайла Горбачова.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".