Спецпроект

47% українців знову проголосували б за Незалежність, стільки ж хочуть в СРСР

Кількість прихильників незалежності Україна зменшилося майже вдвічі порівняно з 1991 роком, але якби референдум відбувся у квітні, то українці, як і 20 років тому проголосували б за незалежність.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного у квітні Інститутом соціології НАН України, якби референдум відбувся у квітні, то за незалежність України проголосували б 46,6% опитаних, проти - 27,8%. Відповіли, що їм байдуже - 11,5% респондентів, вагалися з відповіддю - 12,5%.

У той же час соціологи констатують, що в порівнянні з 2001 роком кількість прихильників незалежності України зменшилася на 10% за рахунок тих, кому сьогодні це питання байдужe, а кількість противників залишилася незмінною.

При цьому 47,4% опитаних жалкують про розпад СРСР, 29,7% - не шкодують, 10,4% опитаних відповіли, що їм це байдуже, 12,5% не змогли відповісти.

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

З 1994 року практично не змінилася кількість тих, хто повністю вітає зміни, що відбулися, вважаючи їх прогресивними, незважаючи на труднощі і недоліки: 10% в 2011 році і 8% в 1994 році. У той же час різко зменшилася частка тих, хто вважає ці зміни необхідними: з 43% в 1994 році до 25% в поточному році.

Кількість тих, хто вважає, що необхідності докорінних змін не було, і потрібно було лише покращувати існуючий на той час порядок життя, збільшилася з 19% до 23%, а тих, хто із задоволенням повернув би те, що було в "доперебудовний" період, збільшилася з 17% до 19%.

Одночасно суб'єктивне життєсприйняття українців за останні роки істотно покращилося. Так, в 1998 році 60% населення Україні вважало, що "терпіти важке положення вже неможливо", а в 2011 році 53% відповіли, що "жити важко, але можна".

Однак у порівнянні з 1994 роком у громадян Україні стало значно менше сподівань на краще: кількість тих, хто сподіваються на поступове поліпшення, зменшилася з 52% до 39%; тих, хто очікує погіршення, збільшилася з 20% до 28%; тих, хто намагається не думати про завтрашній день, збільшилася з 18% до 23%.

36% українців вважають Сталіна великим вождем

Опитування було проведено в рамках багаторічного проекту Інституту соціології НАН України "Моніторинг соціальних змін", який проводиться з 1992 року. Було опитано 1,2 тис. респондентів за репрезентативною вибіркою.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.