Спецпроект

47% українців знову проголосували б за Незалежність, стільки ж хочуть в СРСР

Кількість прихильників незалежності Україна зменшилося майже вдвічі порівняно з 1991 роком, але якби референдум відбувся у квітні, то українці, як і 20 років тому проголосували б за незалежність.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного у квітні Інститутом соціології НАН України, якби референдум відбувся у квітні, то за незалежність України проголосували б 46,6% опитаних, проти - 27,8%. Відповіли, що їм байдуже - 11,5% респондентів, вагалися з відповіддю - 12,5%.

У той же час соціологи констатують, що в порівнянні з 2001 роком кількість прихильників незалежності України зменшилася на 10% за рахунок тих, кому сьогодні це питання байдужe, а кількість противників залишилася незмінною.

При цьому 47,4% опитаних жалкують про розпад СРСР, 29,7% - не шкодують, 10,4% опитаних відповіли, що їм це байдуже, 12,5% не змогли відповісти.

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

З 1994 року практично не змінилася кількість тих, хто повністю вітає зміни, що відбулися, вважаючи їх прогресивними, незважаючи на труднощі і недоліки: 10% в 2011 році і 8% в 1994 році. У той же час різко зменшилася частка тих, хто вважає ці зміни необхідними: з 43% в 1994 році до 25% в поточному році.

Кількість тих, хто вважає, що необхідності докорінних змін не було, і потрібно було лише покращувати існуючий на той час порядок життя, збільшилася з 19% до 23%, а тих, хто із задоволенням повернув би те, що було в "доперебудовний" період, збільшилася з 17% до 19%.

Одночасно суб'єктивне життєсприйняття українців за останні роки істотно покращилося. Так, в 1998 році 60% населення Україні вважало, що "терпіти важке положення вже неможливо", а в 2011 році 53% відповіли, що "жити важко, але можна".

Однак у порівнянні з 1994 роком у громадян Україні стало значно менше сподівань на краще: кількість тих, хто сподіваються на поступове поліпшення, зменшилася з 52% до 39%; тих, хто очікує погіршення, збільшилася з 20% до 28%; тих, хто намагається не думати про завтрашній день, збільшилася з 18% до 23%.

36% українців вважають Сталіна великим вождем

Опитування було проведено в рамках багаторічного проекту Інституту соціології НАН України "Моніторинг соціальних змін", який проводиться з 1992 року. Було опитано 1,2 тис. респондентів за репрезентативною вибіркою.

На всеукраїнському референдумі в 1991 році за незалежність України проголосували 90,32% громадян, які взяли участь у голосуванні.

Нагадаємо, що у березні 2011 року соціологічна компанія Research&Branding Group провела опитування, згідно з яким 47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 60% українців вважають Голодомор геноцидом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.