Спецпроект

Ющенко оскаржить рішення по Бандері і Шухевичу у Верховному суді

Колишній президент Віктор Ющенко має намір оскаржити у Верховному суді підтвердження Вищим адмінсудом незаконності присвоєння звань Героя України лідерові ОУН Степанові Бандері і головнокомандуючому УПА Романові Шухевичу.

Про це повідомила член партії "Наша Україна", колишній заступник глави секретаріату президента Валентина Руденко, повідомляє ТСН.

На думку Руденко, Бандера і Шухевич і так є Героями України, а присвоєння Ющенком для них цих звань мало суто формальний характер.

Руденко підкреслила, що Ющенко сподівається на те, що Верховний суд прийме рішення на його користь.

Нагадаємо, що син Романа Шухевича Юрій Шухевич оскаржуватиме рішення Вищого адміністративного суду України відносно позбавлення його батька звання Героя України у Верховному Суді.

2 серпня Вищий адмінсуд визнав незаконним присвоєння звань Героя України Шухевичу і Бандері.

У листопаді 2010 року Віктор Ющенко не прийшов у суд захищати власний указ "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" від позову Наталії Вітренко.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.