Спецпроект

У Карпатах з військовими почестями перепоховали загиблих у 1939-му

На Верецькому перевалі у Сколівському районі Львівської області 20 серпня із військовими почестями перепоховали останки сімох січовиків Карпатської України.

В урочистостях взяли участь голова Львівської обласної ради О. Панькевич, заступник голови Львівської ОДА І.Стефанишин, представники громадськості Львівської та Закарпатської областей.

З 2008 року комунальне підприємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля" проводить пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі.

Перше поховання - могилу із останками 10 січовиків - знайшли у листопаді 2008 року в околицях села Верб'яж Воловецького району Закарпатської області.

Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.

Один із лідерів ОУН називає можливі прізвища тих, кого знайшли на перевалі

Їх урочисто перепоховали на цвинтарі, на якому в майбутньому спорудять меморіал захисникам Карпатської України.

У серпні 2011 року пошуковці ексгумували останки ще сімох січовиків, які урочисто перепоховати 20 серпня.

Нагадаємо, що 1939 року на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених бійців Карпатської Січі (армії Карпатської України) - багато з них були вихідцями з Галичини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.