Спецпроект

Встановлено ім'я художника Пересопницького євангелія

Чотири мініатюри Пересопницького Євангелія намалював у XVI столітті відомий у той час майстер із галицького міста Самбір - Федуско.

Таке відкриття зробив львівський реставратор і художник Лев Скоп, повідомляє "УП.Життя" з посиланням на Радіо Свобода.

Досі ім'я автора мистецького оздоблення Пересопницького Євангелія не було відомо. Адже у XVI столітті майстри рідко підписували свої роботи. Художник Лев Скоп доводить, що фігуративні і орнаментальне оздоблення Євангелія виконав майстер Відродження - Федуско (повне ім'я не встановлено).

Лев Скоп пояснив, що він порівняв композиційні та іконографічні особливості мініатюр Пересопницького Євангелія з роботами Федуско, проаналізував деталі авторського стилю майстра.

Словом, працював як "криміналіст, досліджуючи і порівнюючи кожну деталь у роботі".

Майстер Федуско залишив єдину ікону "Благовіщення" для церкви в селі Іваничів зі своїм автографом і датою написання. І саме це дало можливість встановити інші праці іконописця, зазначив Скоп.

Дослідник також стверджує, що пересопницькі мініатюри цілковито відтворюють Самбірську школу малярства другої половини XVI століття. Самбір був одним із центрів розвинених ремесел Перемишльської землі, де діяла іконописна школа.

За припущенням науковця, малярську майстерню очолював Федуско. Він був освіченою людиною і знався на тогочасному малярстві Італії, Франції. Майстер орієнтувався на кращі європейські зразки і намалював цілий цикл різноманітних ікон.

За словами львівського  мистецтвознавця Тетяни Думан, встановлення імені майстра мініатюр Пересопницького Євангелія є науковим відкриттям і спричинить резонанс серед дослідників.

200 років триває вивчення цієї пам'ятки української книжкової культури і саме питання встановлення авторства мініатюр викликає найбільше дискусій і залишається інтригуючим.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.