Мозаїки у Софії Київській рятуватимуть на американський грант

Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для реалізації проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя".

Про це повідомляє офіційний сайт заповідника.

У "Софії Київській" зберігається основна частина багатої мистецької спадщини Михайлівського Золотоверхого собору ХІІ ст. - перлини української культури. В 30-х роках ХХ ст. Київ втратив цю історичну й мистецьку пам'ятку світового значення, яку відбудували тільки у 1990-их.

Перед зруйнуванням зі стін собору були зняті найцінніші мозаїки та фрески: з двома, іноді з одним шаром тиньку їх перенесли на нову цементну основу. На другому поверсі Софійського собору підготували спеціальне приміщення, в стіни якого вмонтували збережений живопис.

Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору є головною пам'яткою давньоруського монументального мистецтва ХІІ ст. Ці оригінальні пам'ятки дають уявлення про досконалість внутрішнього оздоблення храму. Сьогодні це постійно діюча експозиція Софійського музею.

Цементна основа, на яку в 1934 р. було перенесено оригінальні мозаїки, на сьогодні становить загрозу їхньому збереженню. Цемент засолює та зволожує основу, перешкоджає паропроникненню, тисне на автентичний мозаїчний шар, є головною причиною виникнення тріщин, сприяє випадінню смальти.

Такий стан пам'яток колекції потребує виконання нагальних реставраційних заходів, які передбачають перенесення оригінального мозаїчного шару на легку основу, що дозволяє зберегти унікальні артефакти в оригінальному вигляді, не завдаючи шкоди історичній та мистецькій цінності.

Реалізація проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя" є черговим благодійним заходом Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини.

За словами посла США в Україні Джона Теффта, посольський фонд США зі збереження культурної спадщини виділив на збереження мозаїк $46 тисяч. Для проведення реставраційних робіт у заповідник запросили реставратора з Італії Марко Санті.

Орієнтовно роботи триватимуть шість місяців.

Тим часом Київрада розглядає можливість нової забудови в охоронній зоні Софії Київської.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.