Суд визнав, що Володимир отримав Героя України законно

Вищий адміністративний суд України підтвердив законність указу президента про присвоєння голові УПЦ (МП) Володимиру звання Героя України.

Про це повідомляє "Газета.ua".

Вищий адмінсуд на засіданні в середу виніс постанову про відмову в задоволенні позову громадянина Анатолія Ільченка (пенсіонер з Миколаєва) до президента України про визнання неправомірним указу президента про присвоєння Героя України Володимиру.

Позивач просив суд визнати указ президента неправомірним, оскільки, на його переконання, таким чином голова держави втрутився у релігійну діяльність і вийшов за межі своїх повноважень.

"В указі сказано, що митрополит Володимир сіє благополуччя, а я хочу сказати, що крім релігійної діяльності Володимир займається політичною, яка не на користь українцям", - сказав Ільченко, даючи пояснення у суді.

Він підкреслив, що в указі президента не сказано про скоєння Володимиром "героїчних подвигів", і не вказано жодних досягнень, за які голова УПЦ був удостоєний звання Героя України.

При цьому, відповідаючи на запитання суду, чи відчуває він особисту неприязнь до митрополита або до православної церкви, Ільченко сказав: "У мене немає особистої неприязні до Володимира і православної церкви, я просто хочу, щоб президент не виходив за рамки своїх повноважень".

Колегія суддів Вищого адмінсуду Україні в середу повністю розглянула позов і винесла постанову про відмову в його задоволенні.

Нагадаємо, влітку 2011 року Віктор Янукович присвоїв митрополиту Володимиру і ще кільком громадянам звання "Герой України".

2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Бандеру і Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.