Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ДАВ ГЕРОЯ УКРАЇНИ СТУПЦІ І ЩЕ 6 ГРОМАДЯНАМ

Президент Віктор Янукович надав звання Героя народному артисту України Богдану Ступці та іншим громадянам України.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України.

Текст відповідного указу зачитав глава АП Сергій Льовочкін під час урочистостей з нагоди 20-річчя Незалежності. 

Звання "Герой України" присвоєно Богдану Ступці за видатний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність. 

Ступка є художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Крім цього, звання Героя України надано: 

Борису Білашу - письменникові, поету;

Олександру Ключникову - директорові Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України;

Борису Рибалку - бригадирові прохідників відокремленого підрозділу "Шахтобудівельницьке управління" державного підприємства "Свердловантрацит";

Миколі Степаненку - нагрівальникові металу гарячого прокату трубопрокатного цеху №4 акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод";

Сергію Трошину (з врученням ордену "Золота Зірка") - льотчику-випробувачу 1 класу державного підприємства "Антонов";

Ларисі Шитиковій - вчительці математики Харківської гімназії №47 Харківської міської ради.

Глава держави вручив державні нагороди під час урочистого зібрання, присвяченого 20-й річниці Незалежності України у Національному палаці мистецтв "Україна".

Нагадаємо, що 9 липня 2011 року званням Героя України був нагороджений митрополит УПЦ (МП) Володимир.

Загалом з 1998 року звання Героя України отримали - враховуючи Степана Бандеру і Романа Шухевича - 262 людини.

Детальніше про тих, кому в Україні дають найвищу нагороду, можна прочитати в статті на "Історичній Правді".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.