У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії... (ФОТО)

...щоб перенести його на інший бік площі, оскільки він заважає будувати вихід з метро. Монумент, який у Польщі називають "Пам'ятником чотирьом сплячим", розібрали та обіцяють почистити і встановити заново. Російська блогосфера обурюється.

Про це повідомляє Польське радіо.

"Пам'ятник польсько-радянському збройному братерству буде перенесено на північну частину Віленської (Вільно, Вільня - старовинна назва Вільнюса - ІП) площі у зв'язку з будівництвом станції метро "Віленський вокзал", - сказав речник місцевого метробуду Міхал Вітчинський.

За словами будівельників, після демонтажу пам'ятник почистать, а потім установлять на іншому боці площі, на розі вулиці Кирила й Мефодія.

 

 За кілька місяців до перенесення невідомі облили монумент білою фарбою

Демонтаж триватиме близько місяця, а проводитимуть його спеціалісти з консервації пам'ятників: "Спершу знімемо фігури з п'єдесталу, літери й цифри, потім фігури під постаментом, потім розберемо фасад п'єдесталу і його бетонну основу".

 

За словами Вітчинського, фігури і плити буде почищено і консервовано спеціальними восками, які убезпечать метал і камінь від корозії і впливу зовнішнього середовища.

Пам'ятник "Братству по зброї" було відкрито восени 1945 року, навпроти урядової адміністрації, яка розмістилася в будинку колишньої дирекції Польської залізниці.

Те, що уряд розташувався у варшавському районі Прага, на правому березі Вісли, далеко від центру столиці, не дивує - адже після Варшавського повстання лівобережна частина міста була знесена з лиця землі.

Феномен Польської підпільної держави

Саме у Празі застряла Червона Армія в серпні 1944 року, поки Армія Крайова вела виснажливі бої один на один із нацистами. Зрештою Варшавське повстання було придушене, а місто знищене - Червона армія разом із союзним Військом Польським уступила в нього тільки в січні 1945 року.

Пам'ятник польсько-радянському братерству по зброї був першим пам'ятником, відкритим на теренах Польщі після Другої світової. Спершу фігури були виготовлені з гіпсу, потім у Німеччині відлили їх із бронзи.

Місцеві жителі називали монумент "Пам'ятником чотирьом сплячим і трьом воюючим" (ідеться про фігури внизу і нагорі п'єдесталу), або просто "чотирьом сплячим".

На п'єдесталі написано польською і російською: "Слава героям Радянської Армії, товаришам по зброї, які віддали своє життя за свободу і незалежність польського народу. Цей монумент встановили машканці Варшави, 1945 р."

Після 1989 року неодноразово піднімалося питання знесення пам'ятника. Планувалося зробити це у 2007 році, у зв'язку з перебудовою трамвайних зупинок на площі.

 Так пам'ятник чотирьом сплячим виглядав до демонтажу

Торік депутат міськради від "Партії і Справедливості" (консервативна партія, якою після загибелі Леха Качинського керує його брат Ярослав - ІП) Мацєй Мацейовський пропонував підірвати "кошмарний пам'ятник радянським окупантам" як "релікт минулої епохи".

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

В російській блогосфері новина про демонтаж пам'ятника викликала море обурення у стилі "ми їх від фашистів визволили, а вони, невдячні". Ньюанс про перенесення монумента не викликав довіри у російських блогерів.

Нагадаємо, що в Ізраїлі цього року планується відкрити пам'ятник на честь Червоної Армії.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.