ФСБ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ РЕАБІЛІТУВАТИ РОЗСТРІЛЯНИХ У КАТИНІ

У Федеральній службі безпеки (ФСБ) Росії стверджують, що для реабілітації жертв Катинської трагедії не вистачає документів. І хоча у грудні 2010 року Держдума РФ визнала причетність Сталіна до розстрілу польських офіцерів, у січні 2011-го Верховний Суд Росії визнав законним засекречення документів про Катинь.

Про нестачу документів для реабілітації розстріляних польських офіцерів заявив начальник управління реєстрації та архівних фондів відомства Василь Христофоров, повідомляє "Ехо Москви".

Чиновник посилається на думку прокуратури та суду. Він зазначив, що за законом для реабілітації жертви репресії кримінальна справа має бути спрямована з архіву в прокуратуру чи суд. "На польських громадян таких справ немає, оскільки вони були знищені", - каже він. 

Посилання ФСБ на відсутність документів про катинський злочин - це юридичний прийом, направлений на те, щоб не реабілітувати розстріляних поляків, упевнений член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачинський.

НКВД розстрілювало польських офіцерів і на території України. Розслідування

Рачинський висловив сподівання, що в закон про реабілітацію будуть внесені поправки, які виключать можливість подібних хитрощів.

17 вересня 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна — силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч чоловік. Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх у Катинських лісах під Смоленськом.

У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Тоді ж російські комуністи заявили протилежне - що існують "незаперечні докази" про непричетність радянської влади до розстрілу польських офіцерів.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просить стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.