Канадський посол відвідав "тюрму на Лонцького"

Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Трой Лулашник, який приступив до виконання місії у листопаді цього року, під час свого першого візиту до Львова відвідав насамперед Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

8 грудня Трой Лулашник оглянув музейну експозицію, розміщену в приміщенні колишньої слідчої в’язниці трьох окупаційних влад: польської, нацистської та радянської.

Розповідь наукового співробітника музею Ігоря Дерев’яного, який провів екскурсію канадській делегації меморіалом західноукраїнської трагедії 1941 року, надзвичайно вразила Троя Лулашника, предки котрого походять із Західної України. 

"Важливо пам’ятати, що трапилося, це важливо не тільки тут для вас, а й для усієї історії людства, - зазначив посол. - Такі жахливі і трагічні речі, про які розповідає музей "Тюрма на Лонцького", важливо пам’ятати для того, щоб зрозуміти, чому це трапилося, а ще для того, щоб воно більше ніколи не повторювалося".

Нагадаємо, у вересні 2010 року музей "Тюрма на Лонцького" в ході офіційного візиту в Україну відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер.

ДОВІДКА

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів.

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.