Канадський посол відвідав "тюрму на Лонцького"

Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Трой Лулашник, який приступив до виконання місії у листопаді цього року, під час свого першого візиту до Львова відвідав насамперед Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

8 грудня Трой Лулашник оглянув музейну експозицію, розміщену в приміщенні колишньої слідчої в’язниці трьох окупаційних влад: польської, нацистської та радянської.

Розповідь наукового співробітника музею Ігоря Дерев’яного, який провів екскурсію канадській делегації меморіалом західноукраїнської трагедії 1941 року, надзвичайно вразила Троя Лулашника, предки котрого походять із Західної України. 

"Важливо пам’ятати, що трапилося, це важливо не тільки тут для вас, а й для усієї історії людства, - зазначив посол. - Такі жахливі і трагічні речі, про які розповідає музей "Тюрма на Лонцького", важливо пам’ятати для того, щоб зрозуміти, чому це трапилося, а ще для того, щоб воно більше ніколи не повторювалося".

Нагадаємо, у вересні 2010 року музей "Тюрма на Лонцького" в ході офіційного візиту в Україну відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер.

ДОВІДКА

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного.

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів.

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.