В Івано-Франківську Гітлер теж хоче пам'ятника (ФОТО)

В Івано-Франківську на стовпах розвісили листівки з написом "Я також винищував українців. Поставте і мені пам'ятник". На них зображені диктатори Адольф Гітлер і Йосип Сталін.

Про це повідомляє "Газета по-українськи".

Василь Абрамів з ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери, один з організаторів цієї акції, прокоментував зміст плакатів: "Ми провели акцію зі знищення пам'ятника Сталіну, але бачимо, що влада не реагує на такі методи. Тому зараз ми почали прирівнювати Гітлера й Сталіна. Адже Європа зрівняла тоталітарні режими".

Щодо того, чи розроблятиметься інша продукція - нові білборди та плакати подібного змісту - організатори акції сказати не можуть, але стверджують, що задум уже є, а скоро і в інших містах України "теж будуть висіти такі плакати".

Гітлер вітає Сталіна з днем народження в газеті "Правда" (ФОТО)

Нагадаємо, 6 грудня в Запоріжжі розмістили білборд з малюнком Гітлера та словами: "Чем я хуже Сталина? Ставьте и мне памятник". Білборд демонтували невідомі вже через кілька годин після того, як його повісили. Ініціатор розміщення білборду Богдан Василенко також відзначає, що на адресу рекламної агенції, яка повісило білборд, надходили "телефонні погрози від невідомих".

Листівки з Івано-Франківська. Фото: "Газета.ua"

17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху (ВІДЕО)

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

12 грудня 2011 року Жовтневий райсуд Запоріжжя виніс вирок "тризубівцям" у справі про пошкодження пам’ятника Йосипу Сталіну. Їх засудили від одного до трьох років із відстрочкою, а також постановили відшкодувати кошти, витрачені комуністами на побудову пам'ятника - 110 тисяч гривень.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.