14 січня вручатимуть премію імені Стуса

14 січня 2012 року о 18-й годині в Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) розпочнеться Свято Різдвяних Василів, де пом'януть Василів – Стуса, Симоненка, Чумака, Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Премія імені Василя Стуса буде вручена:

відомому правозахисникові й видавцеві Євгенові Захарову з Харкова, який представить третю частину "Міжнародного біоґрафічного словника дисидентів. Україна";

історику зі Львова Володимиру В΄ятровичу за книжку "Історія з грифом "секретно";

поетесі Ірині Жиленко за книжку спогадів "Homo Feriens".

Згадаємо про події 40-річної давнини: арешти молодої української інтелігенції, що розпочалися 12 січня 1972 року.

Відкриє Свято Євген Сверстюк, який був заарештований акурат 14 січня того пам΄ятного року Божого 1972-го.

Детальніше про премію імені Василя Стуса читайте на "Історичній Правді".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.