Росія відмовила генпрокуратурі Литви у допиті Горбачова

Росія відмовилася допитати на прохання литовських прокурорів колишнього президента СРСР Михайла Горбачова у зв'язку зі справою про трагічні події 13 січня 1991 року під час штурму радянським спецназом телевежі у Вільнюсі. Тому що РФ боїться за свій суверенітет і безпеку?

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Генпрокуратуру Литви.

"Надійшла тільки одна відповідь на прохання про правову допомогу провести допит президента СРСР Горбачова, - інформує прокуратура. - У відповіді йдеться про відмову виконати цю дію".

За даними литовських прокурорів, Росія відмовилася допитати першого і останнього президента СРСР Михайла Горбачова на підставі положення Конвенції Ради Європи від 1959 року "Про взаємодопомогу в кримінальних справах", згідно з яким правова допомога не надається, "якщо це може зашкодити суверенітету або безпеці країни, яка отримала це прохання, її громадському порядку або іншим важливим інтересам".

Головний прокурор Департаменту карного переслідування Генпрокуратури Литви Сімонас Слапшінскас пояснив: "У справі недостатньо даних, які дозволили б визнати президента СРСР підозрюваним. Тому його і просили допитати як свідка". 

Як українці захищали Вільнюс від радянського спецназу

Він зазначив, що Росія досі негативно відповідала на всі звернення Литви про правову допомогу, в яких містилися прохання допитати підозрюваних у справі про події двадцятирічної давності.

Прокурор не зміг відповісти, коли буде завершено розслідування цієї справи, яка зараз становить 650 томів: "Ця справа, схоже, найоб'ємніша в історії Литви, тож прогнозувати якісь терміни складно".

З проханням допитати Горбачова литовська генпрокуратура звернулася до Росії у травні 2011 року.

20 років тому при спробі зайняти Вільнюську телевежу і будівлю радіо і телебачення Литви 13 січня 1991 року 14 людей загинули, більше тисячі людей постраждали. У справі фігурують 23 особи, яких підозрюють у військових злочинах і злочинах проти людяності. 21 з них - громадяни Литви, видати їх Москва відмовляється.

1991: спецназ штурмує телецентр у Вільнюсі (ВІДЕО)

У 1999 році Вільнюський окружний суд засудив шістьох колишніх радянських військовослужбовців, які брали участь у цих подіях. У 1996 році у цій справі були засуджені члени ЦК Компартії Литовської РСР Міколас Бурокявічюс і Юозас Ермалавічюс, обидва вже вийшли на свободу.\11 травня 2011 в Литві винесли довічний вирок колишньому бійцеві радянського ОМОНу Костянтину Михайлову за причетність до вбивства митників і поліцейських у 1991 році на контрольно-пропускному пункті на кордоні з Білоруською РСР "Мядінінкай".

У січні 2011 року прокуратура Вільнюса порушила справу проти лідера місцевої соціалістичної партії, який заявив, що дії радянського спецназу не були військовим вторгенням у Литву.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.