57% українців не хочуть вважати ОУН-УПА борцями за незалежність

24% опитаних громадян підтримують ідею визнати ОУН і УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних – не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.

 

Такі дані дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє Zaxid.net.

Як зазначають експерти, ставлення до цього питання коливається щороку: у 2011 році рівень підтримки ідеї визнати ОУН-УПА зріс з 20 до 27%, у 2012 році він знову погіршився – до 24%. Це менше, ніж минулого року, проте більше, ніж позаминулого.

Ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримують понад 90% прихильників "Свободи", стільки ж прихильників КПУ – не підтримують.

Серед прихильників "Батьківщини", "Фронту змін", Громадянської позиції та УДАРу число прихильників визнання ОУН-УПА майже відповідає кількості противників.

Ідею не підтримують переважна більшість прихильників Партії регіонів (83%), "Сильної України" (63%), Народної партії (67%) та "противсіхів" (68%).

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в усіх регіонах України. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Нагадаємо, що це ж опитування продемонструвало, що 59% громадян вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.