57% українців не хочуть вважати ОУН-УПА борцями за незалежність

24% опитаних громадян підтримують ідею визнати ОУН і УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних – не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.

 

Такі дані дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє Zaxid.net.

Як зазначають експерти, ставлення до цього питання коливається щороку: у 2011 році рівень підтримки ідеї визнати ОУН-УПА зріс з 20 до 27%, у 2012 році він знову погіршився – до 24%. Це менше, ніж минулого року, проте більше, ніж позаминулого.

Ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримують понад 90% прихильників "Свободи", стільки ж прихильників КПУ – не підтримують.

Серед прихильників "Батьківщини", "Фронту змін", Громадянської позиції та УДАРу число прихильників визнання ОУН-УПА майже відповідає кількості противників.

Ідею не підтримують переважна більшість прихильників Партії регіонів (83%), "Сильної України" (63%), Народної партії (67%) та "противсіхів" (68%).

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в усіх регіонах України. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Нагадаємо, що це ж опитування продемонструвало, що 59% громадян вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.