З ПРИХОДОМ НОВОГО ДИРЕКТОРА З "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ" ТІКАЮТЬ УЧЕНІ

У Національному заповіднику "Софія Київська" вчора до виконання обов'язків приступила новий генеральний директор Олена Сердюк. Колектив музею налаштований проти неї, побоюючись, що вона закриє науковий відділ заповідника.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Комерсант".

"З її приходом буде знищена наукова частина заповідника. Наші побоювання небезпідставні - наприклад, з приходом нового директора Марини Громової в національний заповідник "Биківнянські могили" науковий відділ був повністю ліквідований", - сказав співрозмовник видання.

"У мене немає інформації про те, що там будуть щось закривати. Навпаки, ми будемо розвивати різні напрями в роботі музею", - заявив директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкульту Андрій Вінграновський.

Сама Сердюк запевнила ,що "про жодне закриття наукового відділу не йдеться. На найближчому тижні я буду знайомитися з планами науково-дослідних робіт. Ми будемо визначатися, в якому ключі будуть продовжуватися подальші дослідження Софіївського собору".

За її словами, в першу чергу будуть виконуватися рішення наглядової ради "Софії Київської" з питань проведення ремонтно-реставраційних робіт, наукових і археологічних досліджень.

Тим часом провідний науковий співробітник заповідника, доктор історичних наук, професор Надія Нікітенко вже написала заяву про звільнення.

"Нова людина розгорнула таку програму своєї діяльності, що ні про жодну науку й мови бути не може. Адже вона була серед тих, хто таврував нас ганьбою, коли мова зайшла про святкування тисячоліття Софії Київської," - сказала Нікітенко.

Слід зазначити, що у вересні 2011 року пройшли урочисті заходи, пов'язані зі святкуванням тисячоліття Софіївського собору, але при цьому серед істориків досі не існує єдиної думки з приводу дати початку будівництва храму.

Нагадаємо, Сердюк була призначено гендиректором Національного заповідника "Софія Київська" 15 червня наказом міністра культури Михайла Кулиняка.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.