З ПРИХОДОМ НОВОГО ДИРЕКТОРА З "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ" ТІКАЮТЬ УЧЕНІ

У Національному заповіднику "Софія Київська" вчора до виконання обов'язків приступила новий генеральний директор Олена Сердюк. Колектив музею налаштований проти неї, побоюючись, що вона закриє науковий відділ заповідника.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Комерсант".

"З її приходом буде знищена наукова частина заповідника. Наші побоювання небезпідставні - наприклад, з приходом нового директора Марини Громової в національний заповідник "Биківнянські могили" науковий відділ був повністю ліквідований", - сказав співрозмовник видання.

"У мене немає інформації про те, що там будуть щось закривати. Навпаки, ми будемо розвивати різні напрями в роботі музею", - заявив директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкульту Андрій Вінграновський.

Сама Сердюк запевнила ,що "про жодне закриття наукового відділу не йдеться. На найближчому тижні я буду знайомитися з планами науково-дослідних робіт. Ми будемо визначатися, в якому ключі будуть продовжуватися подальші дослідження Софіївського собору".

За її словами, в першу чергу будуть виконуватися рішення наглядової ради "Софії Київської" з питань проведення ремонтно-реставраційних робіт, наукових і археологічних досліджень.

Тим часом провідний науковий співробітник заповідника, доктор історичних наук, професор Надія Нікітенко вже написала заяву про звільнення.

"Нова людина розгорнула таку програму своєї діяльності, що ні про жодну науку й мови бути не може. Адже вона була серед тих, хто таврував нас ганьбою, коли мова зайшла про святкування тисячоліття Софії Київської," - сказала Нікітенко.

Слід зазначити, що у вересні 2011 року пройшли урочисті заходи, пов'язані зі святкуванням тисячоліття Софіївського собору, але при цьому серед істориків досі не існує єдиної думки з приводу дати початку будівництва храму.

Нагадаємо, Сердюк була призначено гендиректором Національного заповідника "Софія Київська" 15 червня наказом міністра культури Михайла Кулиняка.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.