Комуніста на "Порше" не пустили в Литву за серп і молот. ФОТО

Литовські прикордонники не пропустили в країну Porsche 996 з білоруськими номерами. Причиною стало те, що машина була прикрашена радянською символікою - на червоному капоті зображені жовтий серп, молот і зірка.

Про це повідомляє "Хартыя-97" з посиланням на delfi.lt.

Документи 26-річного господаря машини, який намагався перетнути білорусько-литовський кордон на КПП "Лаворішкес", були в порядку.

У Литві заборонено публічно демонструвати радянську і нацистську символіку, тому прикордонники повідомили білорусу, що його машина не може потрапити на територію країни.

Білоруському комуністу запропонували продовжити подорож пішки або на автобусі. Чоловік відмовився, тому йому видали відмову у в'їзді на територію країни.

Нагадаємо, демонстрація або розповсюдження радянської чи нацистської символіки в Литві карається штрафом у розмірі 500-1000 літів (180-350 доларів).

Як відомо, минулого тижня у Вільнюсі затримали ювеліра, який вивісив на своєму балконі в центрі міста прапор СРСР.

У червні цього року парламент Молдови заборонив використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота. 

У квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні прокуратура відмінила цю заборону.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний прапор можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.