Модель Playboy поновлено на роботі у Лаврі

Нове керівництво Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відновило на посаді заступника гендиректора колишню фотомодель Владу Прокаєву.

Про це повідомляє УП з посиланням на ТСН.

В сюжеті йдеться про те, що вдень до Лаври прибув чиновник мінкульту Андрій Вінграновський.

"Він попросив відчинити йому актову залу, зібрати колектив та зачитав наказ про призначення Наталії Клименко виконувачем обов'язків гендиректора заповідника", - зазначає телеканал.

До директорського кабінету новопризначена Клименко потрапити не зуміла: ключів чомусь відшукати не змогли. У результаті свій перший наказ нова очільниця установи переслала до відділу кадрів факсом.

Першим наказом Клименко "на посаді заступника гендиректора лаврського заповідника поновлюється Влада Прокаєва". Скасовані також укази про звільнення ще чотирьох членів її команди.

Пізніше за присутності комісії та охорони двері директорського кабінету відкрили слюсарі. Клименко оглянула приміщення та вийшла, наказавши опечатати двері до понеділка.

Сама ж тепер уже екс-директор Лаври від учора перебуває у кардіологічному відділенні київської лікарні. Медики заборонили їй приймати відвідувачів.

Телефоном Ліснича повідомила, що міністр був проінформований про це, тому пояснення Вінграновського про "зникнення" керівника неправдиві.

За її словами, Кулиняк побажав їй одужання, а про звільнення в розмові не йшлося. Тому наказ вона оскаржуватиме.

"Я буду позиватися до суду. Однозначно", - пообіцяла Ліснича.

У коментарі для газети "Сегодня" звільнена гендиректор заявила, що насправді у Печерському заповіднику відбулося "захоплення" відділу кадрів і до цього причетний родич міністра культури Михайла Кулиняка.

"Звільнені люди захопили відділ кадрів, а серед них є, до речі, і родич міністра культури. Це дуже важливо, я хочу підкреслити", - заявила Ліснича.

"Ситуація дивна, особливо для колективу.  Адже на зборах з колективом заповідника міністр пообіцяв, що ситуацію обговорить Наглядова рада Лаври 14 серпня. Ніхто нічого не розуміє", - додала Ліснича.

"Хоч я на лікарняному, робота в нас не припинена, ми розробили структуру й штатний розклад, зручний для колективу, а не для міністерства", - заявила Ліснича.

"Я б хотіла, щоб за колектив Лаври заступилися президент і прем'єр. А Влада Володимирівна (Прокаєва) - гарна акторка. Хоча я їй так довіряла..." – ледь не зі сльозами в голосі розповіла Ліснича.

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.