Спецпроект

В Москві відкрився музей війни з Наполеоном. ФОТО

Музей Вітчизняної війни 1812 року розташувався у внутрішньому дворику колишнього музею Леніна - в новому закладі зібрані близько двох тисяч експонатів, пов'язаних з епохою битв при Аустерліці, Йені, Бородіно та Лейпцигу.

Про це повідомляє Газета.ru.

Як зазначають очевидці, вийшла інтер'єрна суміш хайтека і ампіру, підсилена сусідством плазмових екранів з експонатами початку XIX сторіччя.

На екранах крутяться фрагменти радянської кіноепопеї українського режисера Сергія Бондарчука “Війна і мир” укупі з іншими відео-реконструкціями давніх подій і комп'ютерною анімацією.

Різноманітні артефакти - від куль до гаубиць і від гравюр до монументальних полотен - утворюють нерухому, але строкату мозаїку епохи.

Відкриття музею Вітчизняної війни 1812 року

Не всі експонати викликають стовідсоткову довіру. Наприклад, анотація до саней, у яких французький імператор нібито тікав у бік Німану від переслідування російських військ, містить формулювання "за музейною легендою".

Схожа історія і з побутовими предметами, які гіпотетично належали Наполеону - наприклад, двома бритвами у футлярі.

Орієнтовно спектр подій, які охоплюються музейною експозицією, укладається у 15 років - від першого мирного договору між Російською імперією і Францією, підписаного в 1801 році, до вступу союзних сил в Париж і остаточного заслання імператора на острів Святої Єлени.

Експонатів більш пізнього часу зустрічається чимало (згадати хоча б полотна Василя Верещагіна зі знаменитого живописного циклу "1812 рік. Наполеон в Росії"), але вони так чи інакше повертають глядача саме в заявлену епоху.

Цифри витрат на створення музею не озвучуються, але все заплановане встигли здати у строк і за планом, тож інвестиції були чималі і безперебійні.

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.