Спецпроект

США оприлюднюють усе, що знають про Катинь

Учора ввечері, о 23:00 за київським часом, були опубліковані всі американські документи, що стосуються розстрілів радянськими спецслужбами громадян міжвоєнної Польщі в Катині у 1940 році.

Про це повідомляє Польське радіо.

Документи можна подивитися на сайті Національного управління архівів та інформації США.

Також обіцяється викласти архівні записи на сайті посольства Польщі у Вашингтоні.

Віце-міністр закордонних справ Польщі Богуслав Вінід наголошує, що це перша ініціатива, яка показує все, що на цю тему знали американці.

"Частина документів буде зовсім нова, тобто саме розсекречена, з частиною із них ми були вже ознайомлені, оскільки про них згадувалося в інших публікація, - зазначив Вінід. - Будуть також матеріали з архівів президентів Рузвельта, Трумена та Айзенхауера, з архівів державного департаменту, департаменту оборони, армії та розвідки, та всіх інших органів, які займалися катинським злочином".

На погляд історика, професора Войцеха Матерського, найцікавішими будуть інформації стосовно поведінки американських президентів щодо катинського злочину.

"Цікаво буде дізнатися, чи, в який період, і котрий президент США цікавився питанням катинського злочину, - зазначив Матерський. - Чи взагалі бралася до уваги можливість просити вибачення в поляків за те, яку позицію США зайняли у справі катинського злочину".

Восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік. Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином. 

Детальніше про масові убивства 1940 року читайте за темою "Катинь"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.