Спецпроект

США ЗНАЛИ ПРО КАТИНЬ, АЛЕ МОВЧАЛИ

Національний архів США сьогодні опублікував розсекречені документи, які стосуються Катинської трагедії. За цими даними, Білий дім знав, що злочин було скоєно радянським НКВД.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У документах, обсягом понад тисячу сторінок, йдеться про висновки одного з комітетів Конгресу США, котрий у 1951 році досліджував справу масового розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі.

Документи оприлюднено за поданням двох конгресменів, які звернулися з листом до президента США Барака Обами від імені центру "Катинська рада".

Як повідомила агенція Associated Press, двоє американських полонених, яким нацисти у травні 1943 року показали масові захоронення в Катині, передали США зашифровану інформацію про цей злочин.

Один із цих полонених, підполковник Джон Ван-Влієт-молодший, відправив два повідомлення у службу розвідки США - в 1944 і 1950 рр. Одне з цих повідомлень таємничим чином зникло, повідомляє агенція.

За даними Національного архіву, у підсумковому звіті комітет дійшов висновку, що за масові вбивства відповідальний Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД) СРСР.

З документів випливає, що адміністрації тодішнього президента Рузвельта було відомо про роль СРСР у справі вбивства 22 тисяч громадян Польщі.

Комітет 1952 року також порадив американському урядові звернутися з позовом проти Радянського Союзу до міжнародного трибуналу, однак цю рекомендацію так і не було виконано.

Питання, чи тодішній американський уряд приховав провину Радянського Союзу, щоб не розлютити радянського керманича Йосипа Сталіна, у документах "прояснюється менш однозначно", йдеться в заяві Національного архіву.

Після Другої світової війни деякі американські чиновники ініціювали створення спеціального слідчого комітету Конгресу для вивчення справи масових розстрілів польських офіцерів у Катині у 1940 році.

Як відомо, восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік.

Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином.

Детальніше про масові убивства 1940 року читайте за темою "Катинь"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.