КОМУНІСТКА І "РЕГІОНИ" РАЗОМ ПІАРИТИМУТЬ СТОЛИПІНА

Міжнародний фонд "Єдиний світ" і Державна архівна служба України співпрацюватимуть у створенні виставок та виданні архівних матеріалів про прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Договір про співробітництво "у справі збереження історичної пам'яті та реформаторської спадщини" Столипіна підписали голова Держархіву Ольга Гінзбург та голова правління фонду "Єдиний світ", депутат від Партії регіонів Едуард Прутнік.

"Потрібно багато чого зробити нам для того, щоб цю відому фігуру зробити яскравою і донести до нашої країни її позитивний образ", - сказала Гінзбург при підписанні документа.

"Я впевнений, що реформи Столипіна мали величезне значення і для України, і в цілому для великої імперії, яку він тоді очолював", - додав Прутнік.

За словами "регіонала", первісна ініціатива фонду з відновлення пам'ятника Столипіну перейшла в більш глибокий проект. При цьому депутат зазначив: "Ми не ведемо мову про створення нового пам'ятника, ми говоримо про відновлення старого"​​,

Так виглядав пам'ятник Столипіну на Хрещатику. Напис ліворуч: "Петру Аркадьевичу Столыпину - русскie люди". Напис над фігурою вітязя: "Вамъ нужны великiя потрясенiя, - намъ нужна великая Россiя"

У свою чергу Гінзбург заявила, що Держархів в рамках співпраці з фондом має намір організовувати виставки архівних матеріалів про Столипіна, а також видавати ці матеріали.

За словами Прутніка, його фонд також заснував створення електронної бібліотеки імені Столипіна, а також міжнародну грошову премію за реформаторські ідеї.

Як відомо, Ольга Гінзбург - член КПУ, яка стала головою Держархіву за квотою Компартії.

У жовтні цього року Прутнік разом із іншими "регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.