Спецпроект

В'ячеславу Кулінічу запропонували партизанську славу замість Київської фортеці

В. Кулінічу, який був звільнений 17 липня 2012 року з посади директора Київської фортеці, а тепер в судах відстоює незаконність цього звільнення, КМДА запропонувала мирову угоду - визнати наказ про його звільнення не дійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці.

Про це йдеться в пропозиції, яка надійшла до В. Кулініча від представників КМДА, повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"КМДА погодилась визнати наказ про звільнення Кулініча недійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці. Натомість КМДА пропонує йому посаду директора Музею партизанської слави. Всі ми знаємо, чим небезпечним є звільнення Кулініча з посади директора фортеці. Адже сам він є її захисником, який неодноразово відстоював у судах право на існування фортеці саме як цілісного майнового комплексу", - зазначив О. Бригинець.

Депутат також додав, що на сьогодні не вирішеним залишається питання з квартирою, яку голова КМДА О. Попов подарував В. Кулінічу до Дня працівника культури. Як підтвердили в ГУ житлового забезпечення, зазначена квартира знаходиться в розпорядженні ГУ культури, і питання щодо надання житла необхідно вирішувати саме з ним. Але житло В. Кулініч до цього часу так не отримав.

"Я переконаний, що незалежно від того, яку посаду обійматиме В. Кулініч, незалежно від того, хто винен в конфлікті - КМДА чи сам Кулініч - місто зобов’язане надати вже урочисто вручену йому квартиру", - наголосив О. Бригинець.

Як відомо, В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

При цьому КМДА позбавила директора квартири, яку йому виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи діяльність Кулініча з захисту пам′яток історії.

У жовтні повідомлялося, що київська влада пішла на мирову угоду з Кулінічем.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.