Спецпроект

В'ячеславу Кулінічу запропонували партизанську славу замість Київської фортеці

В. Кулінічу, який був звільнений 17 липня 2012 року з посади директора Київської фортеці, а тепер в судах відстоює незаконність цього звільнення, КМДА запропонувала мирову угоду - визнати наказ про його звільнення не дійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці.

Про це йдеться в пропозиції, яка надійшла до В. Кулініча від представників КМДА, повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"КМДА погодилась визнати наказ про звільнення Кулініча недійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці. Натомість КМДА пропонує йому посаду директора Музею партизанської слави. Всі ми знаємо, чим небезпечним є звільнення Кулініча з посади директора фортеці. Адже сам він є її захисником, який неодноразово відстоював у судах право на існування фортеці саме як цілісного майнового комплексу", - зазначив О. Бригинець.

Депутат також додав, що на сьогодні не вирішеним залишається питання з квартирою, яку голова КМДА О. Попов подарував В. Кулінічу до Дня працівника культури. Як підтвердили в ГУ житлового забезпечення, зазначена квартира знаходиться в розпорядженні ГУ культури, і питання щодо надання житла необхідно вирішувати саме з ним. Але житло В. Кулініч до цього часу так не отримав.

"Я переконаний, що незалежно від того, яку посаду обійматиме В. Кулініч, незалежно від того, хто винен в конфлікті - КМДА чи сам Кулініч - місто зобов’язане надати вже урочисто вручену йому квартиру", - наголосив О. Бригинець.

Як відомо, В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

При цьому КМДА позбавила директора квартири, яку йому виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи діяльність Кулініча з захисту пам′яток історії.

У жовтні повідомлялося, що київська влада пішла на мирову угоду з Кулінічем.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.