Спецпроект

Історики склали список людей, які рятували від Голодомору

Історики впорядкували список людей, які допомагали українцям вижити під час Голодомору-геноциду 1932-33 років. Всього до переліку доброчинців увійшло 150 імен.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Кожен із доброчинців, жертвуючи власним здоров’ям та комфортом, а часто й ризикуючи життям, рятував голодуючих від страшної смерті.

Роботу над списком ще в 2009 році розпочав Український інститут національної пам’яті в рамках всеукраїнської акції "Людяність у нелюдяний час". Тоді історики отримали значну кількість листів зі спогадами врятованих про своїх рятівників, а також очевидців доброчинності.

"Ті, хто серед хаосу, безкінечних смертей і страху не злякалися, не втратили людської гідності й простягнули руку допомоги приреченим, були серед різних верств населення, - зазначив один із упорядників списку, історик Володимир Тиліщак. - Це і вчителі, й лікарі, й священики. Окремо потрібно сказати про місцевих керівників: голів колгоспів, сільських рад, бригадирів, директорів підприємств та шкіл, багато з яких зробили все можливе для порятунку односельців."

За словами історика, часто наслідки такої допомоги ставали фатальними для самих керівників. Попри все, їхня мужність збереглася в народній пам’яті, й досі мешканці українських сіл пам’ятають своїх рятівників.

Спогади читачів УП про те, як їхні родини пережили Голодомор

Наприклад, голова колгоспу "Незаможник" у селі Великий Хутір на Черкащині Яків Дробот організовував громадську кухню, на якій роздавали хліб тим, хто найбільше потребував, а також дитячі ясла для сиріт та бідних.

Директор школи села Дударків на Київщині Василь Івчук організував у школі харчування для школярів усіх класів, завдяки чому протягом 1933 року врятував від голодної смерті всіх дітей шкільного віку цього села.

На Миколаївщині лікар Іван Картава з смт Березнегувате рятував життя хворим, продовжуючи їм перебування у лікарні, де надавалося харчування. Він також ділився з хворими харчами з власного пайка.

Були непоодинокі випадки, коли бездітні сім’ї брали до себе сиріт чи дітей із багатодітних сімей, в яких уже не було нічого їсти. Завдяки цьому діти виживали. Ті родини, які тримали корів, ділили молоко не лише серед своїх, але й віддавали опухлим з голоду сусідам.

Цей список стане частиною книги "Людяність у нелюдяний час", яка наразі готується до друку. Упорядники — історики Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко.

Як відомо, цьогорічна громадська кампанія до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячена якраз тим, хто в роки геноциду рятував співвітчизників від страшної смерті.

Учасники Громадського комітету наголошують, що без знання таких праведних людей-доброчинців у часи Голодомору національна пам’ять про цей злочин проти українського народу буде неповною.

Читайте також на цю тему:

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українці у 1932-33 роках

"В Україні було два Голодомори" - американський історик

"Чорні дошки". Економічний метод знищення населених пунктів (+список сіл)

Майже 60% українців вважають Голодомор геноцидом

Як Голодомор змінив свідомість людей

Радянська преса 1932-33: "В Україні відкриваються нові ресторани" (ФОТО)

Чому не було спротиву під час Голодомору?

"Активісти забирали речі і одежу. А потім на базарі продавали"

"Мою прабабусю врятував сон, який указав на сховок із зерном"

"Мама сиділа в калюжі крові і гралася, хлюпала долоньками"

"Одна родина наїлася мухоморів, щоб умерти - і завдяки їм вижила"

Італійсько-французький комікс про Голодомор. ФОТО

Голоди 1833 і 1933 років: різниця в політиці влади

Геббельс у 1935-му: "Голодомор був". Навіть нацисти визнали

Чеський підручник з історії. Як пишуть про Голодомор (ФОТО)

Більше матеріалів, присвячених 1932-33 рокам, читайте на ІП у темі "Голодомор".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.